Вчені знайшли причину зникнення води на Венері

Деталі дослідження

Зараз дослідники вважають, що вони розгадали значну частину головоломки: таємницю відсутності води на другій від Сонця планеті. "На Венері в 100 000 разів менше води, ніж на Землі, хоча вони практично однакові за розміром і масою", – каже планетолог Майкл Чаффін з Університету Колорадо в Боулдері.

Головним винуватцем нинішнього стану планети назвали процес під назвою дисоціативна рекомбінація. Він змушує водень Венери витікати в космос, через що планета втрачає воду набагато швидше, ніж ми вважали раніше.

Вивчення Венери і Землі в парі піднімає кілька дуже цікавих питань. Окрім схожості в розмірах і масі, обидві планети, здається, більш-менш складаються з тих самих порід, з однаковим залізним ядром і кам'янистою структурою мантії.

Але там, де Земля пишна, волога і кишить життям, Венера зовсім не така. Вона задихається від токсичних хмар вуглекислого газу, які випадають у вигляді дощу з сірчаної кислоти. Поверхня Венери, виліплена вулканізмом, зазнала впливу парникового ефекту, який зараз утримує температуру на рівні середніх палючих 464 градусів за Цельсієм.

Але відсутня вода лишається загадкою. Моделі її "втечі" з Венери (планети негерметичні навіть у свої найкращі часи) не могли пояснити кількість води, яку вона мала втратити, враховуючи, що вона повинна була мати приблизно стільки ж, скільки Земля отримала під час свого формування мільярди років тому.

Дослідники під керівництвом Майкла Чаффіна та його колеги, планетологині Ерін Кангі з Університету Боулдера, намагалися з'ясувати цю розбіжність за допомогою комп'ютерного моделювання процесів в атмосфері Венери. І їхні результати вказали на процес, який ігнорувався протягом 50 років: рекомбінацію молекули під назвою HCO+.

Це позитивний іон, що складається з водню, вуглецю та кисню, який утворюється при взаємодії вуглекислого газу та води і втраті негативно заряджених електронів. Дослідження команди показує, що коли електрони рекомбінують з молекулою, водень відривається від неї і летить у космос. А без водню вода більше не може утворюватися.

Цей механізм може пояснити майже вдвічі більшу втрату рідини, ніж показували вчені у попередніх теоріях, розв'язуючи проблему різниці між земною та венеріанською водою.

Все не так добре

Але є істотне застереження, на яке варто звернути увагу. Модель вимагає великої кількості HCO+ в атмосфері Венери, чого ми поки не спостерігали. Причиною цього може бути той факт, що ми ніколи не шукали ці молекули навмисне, а також не посилали пристосовані для цього зонди. Втім, це можна виправити, плануючи майбутні місії на Венеру.

Місій на Венеру було не так багато. Але нові заплановані місії будуть використовувати десятиліття колективного досвіду й великий інтерес до цієї планети, щоб дослідити екстремальні умови її атмосфери, еволюцію і придатність для життя.