Злочинець не був покараний. До дня пам'яті жертв депортації кримських татар

Вісімдесят років тому був скоєний один з найстрашніших злочинів проти життя людей: радянська влада депортувала кримськотатарський народ. І дітей, і дорослих – усіх. За кілька днів. Безжально. На чужу землю. Під акомпанемент брехні.

Досі невідоме точне число загиблих – щонайменше свою третину кримськотатарський народ втратив від цієї депортації.

І повернутись додому люди змогли лише через десятки років.

Але злочинець не був покараний. Режим не був засуджений. Зневага до людського життя і державне насильство, які панували в минулому столітті, відродились у наш час.

Десять років тому старе зло – зло геноциду – оновило форму, змінило ідеологічне прикриття, але не змінило своєї сутності та мішеней і так само пішло проти України, почавши з Криму.

Наш спільний історичний обовʼязок – відповісти на удари Росії стійкістю наших людей, перемогою нашої держави над злом окупації та справедливим покаранням за всі російські злочини цієї війни, починаючи від 2014 року.

Захищаючи зараз Україну, наших людей і правду про те, що відбувалось на нашій землі, ми вшановуємо памʼять усіх, чиє життя було знищене, та утверджуємо силу людяності – силу для наших наступних поколінь.