Що змінилося в музеї Булгакова? Представлена нова експозиція

Минулого року команда столичного музею російського письменника Михайла Булгакова почала працювати над оновленням експозиції, у лютому 2024-го її презентували відвідувачам. Це вже історія не про Булгакова та романтизовану радянською інтелігенцією 1970-1990 років «Білу гвардію», а про українців, киян у двох пов’язаних війнах – початку ХХ ст. і нинішньої, початку ХХІ-го. «Главком» побував на екскурсії і дізнався, що ж змінилося в музеї.

На другому поверсі музею, де жили Булгакови, нещодавно відкрилася нова виставка, названа цитатою з есе письменника «Київ-місто»: «…І раптово, і грізно настала історія». Зараз музей працює у режимі виставок, займається моніторингом суспільного запиту, доки не буде остаточно визначено, якою буде нова постійна експозиція.

«Коли ми піднімаємося сходами, то на стінах бачимо образи тих, хто брав участь у перших визвольних змаганнях: тут і німці, і вояки армії УНР, і гетьман Скоропадський. Віртуально вриваються до квартири червоні – і руйнують звичний світ. Квіти виростають з крові їхніх жертв та ллються у передпокій квартири», – пояснює образи історикиня і провідна наукова співробітниця музею Ганна Путова.

Музейники наголошують: нинішня виставка присвячена визвольним змаганням 1917-1921 років. Родина Булгакових, яка в цей час жила у Києві, природно, опинилася у вирі подій. Музей розповідає історію київської сім’ї, нерозривно пов’язану з усіма політичними перипетіями, свідками яких вона стала. Контекст часу тут особливо важливий, на ньому і зосереджена увага оповідача та екскурсанта.

Приклади агітації та урядових оголошень 1917 року

фото: glavcom.ua

Михайло Булгаков упереджено й виразно негативно ставився до всього українського – українців, їхньої мови, культури, права на власну державу тощо, а його творчість безпосередньо пов'язана з глорифікацією російської імперської політики та неприхованою українофобією.

Водночас Український інститут національної памʼяті наголосив, що визнання Булгакова українофобом та символом російської імперської політики ще не означає, що в Києві потрібно закрити його музей та заборонити його твори.

До слова, петиція про демонтаж дошки+пам'ятника письменнику Михайлу Булгакову, а також перейменування музею на його честь набрала необхідну кількість голосів. 

Раніше повідомлялося, що активісти зняли з фасаду корпусу Інституту філології КНУ імені Шевченка меморіальну дошку, присвячену російському письменнику Михайлу Булгакову.