Парламент Грузії не врахував зауваження президентки Саломе Зурабішвілі, подолав її вето та остаточно затвердив закон про "іноагентів", який викликав масові протести у країні
Про це пише "Ехо Кавказу".
Проти зауважень президентки проголосували 66 депутатів, за подолання вето президента віддали свої голоси 84 депутати, проти виступили четверо.
Відповідно до конституції Грузії, протягом наступних 5 днів документ передадуть на підпис Саломе Зурабішвілі. Якщо вона відмовиться його підписати, закон протягом 5 днів підпише й опублікує голова парламенту Шалва Папуашвілі.
Таким чином, документ може бути опублікований уже в перших числах червня. Відповідно до закону, протягом двох місяців (до початку серпня) відповідні органи й посадові особи повинні прийняти/опублікувати підзаконні акти, а міністерство юстиції Грузії та Національне агентство державного реєстру повинні провести "попередні матеріально-технічні та інші заходи для виконання цього закону".
За попередньою інформацією, вже з серпня ЗМІ, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу з-за кордону, протягом місяця повинні зареєструватися як організації, що працюють в інтересах іноземної сили. У протилежному випадку на них будуть накладені штрафи. Для перевірки виконання вимог закону міністерство юстиції в будь-який час може проводити моніторинг, а повноважний чиновник – отримати необхідну інформацію, у тому числі персональні дані.
Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо
7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.
У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".
Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.
Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів".
6 квітня повідомлялось, що після повторного ініціювання законопроєкту очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.
8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.
9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.
Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром.
1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". "Дух і зміст законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями", - йшлося у заяві.