Поблизу Помпей знайдено унікальну деревину імпортовану з віддалених регіонів Римської імперії

Італійський вчений Мауро Бернабеї з Італійської національної дослідницької ради провів дендрохронологічний аналіз 35 зразків деревини, знайдених у місцевості Мореджіне, розташованій поблизу Помпей. Результати демонструють, що частина деревини датується не раніше 49 року н.е., всього за 30 років до катастрофічного виверження Везувію в 79 році н.е.

Історичний контекст та археологічні знахідки

Місцевість Мореджіне, розташована за кілька сотень метрів від міських стін Помпей, викликає археологічний інтерес з 1959 року, коли дослідники розкопали відрізок стародавньої дороги між Неаполем і Салерно.

Ця ділянка включала залишки архітектурного комплексу, похованого під вулканічним попелом. Серед знахідок:

• давньоримський заїжджий двір, стіни якого були прикрашені фресками,
• кілька трикліній у портику,
• залишки недобудованих терм.

Крім того, було виявлено безліч артефактів, серед яких воскові таблички, срібний сервіз з 20 предметів загальною вагою чотири кілограми та інші цінні речі.

Високий рівень ґрунтових вод у Морежіне сприяв чудовому збереженню стародавніх дерев'яних артефактів. Бернабей зосередив своє дослідження на 35 зразках деревини, кожен з яких в середньому 50 сантиметрів завширшки, 3 сантиметри завтовшки і до 150 сантиметрів завдовжки. Ці зразки були переважно з ялиці білої (Abies alba), з деякими меншими шматочками дуба (Quercus) також були присутні.

Шматки деревини знайдені біля Помпей / Фото Mauro Bernabei

Давня майстерність виготовлення дощок чітко помітна на фото вище. Більші поверхні мають ідеальний радіальний переріз і залишаються абсолютно рівними та гладкими.

Завдяки ретельному аналізу річних кілець Бернабею вдалося побудувати дендрохронологічну шкалу, що охоплює 176 років, від 127 р. до н.е. до 49 р. н.е. Відсутність крайніх річних кілець вказує на те, що дерева, ймовірно, були зрубані дещо пізніше 49 року нашої ери. Ця хронологічна шкала дає критично важливе розуміння періоду, що передував виверженню Везувію.

Римська імперія мала масштабну торгову мережу

Одним з найважливіших результатів дослідження Бернабея є докази того, що принаймні частина деревини білої ялиці походить не з південної Італії. Порівняння з еталонними колекціями вказує на те, що ця деревина могла походити з альпійського регіону або інших частин Центральної Європи.

Хоча точне походження цих дерев залишається невизначеним, це відкриття акцентує на складній логістиці та дозволяє зробити висновки про розгалужену торговельну мережу Римської імперії.