Олександр Педан: «У соцмережах посипалися повідомлення: “А що по коледжах?”». Репортаж із презентації проєкту «КоледжCheck»

11 червня у Києві команда Pedan buro презентувала створений за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) і Міністерства освіти та науки розважально-пізнавальний проєкт «КоледжCheck», який популяризує профтехосвіту серед української молоді. Телеведучий, громадський діяч Олександр Педан розповів, що «КоледжCheck» став логічним продовженням попереднього проєкту «УніверCheck», який своєю чергою «з’явився еволюційно»: коли ні Олександр із дружиною, ані їхня донька-абітурієнтка Лєра не знали, куди їй після школи вступати.

«Ми вирішили попрацювати над нашим болем, який виявився болем всієї України, принаймні всіх батьків і всіх абітурієнтів. Перший сезон нашого проєкту “УніверCheck” про різні заклади вищої освіти в Україні став успішним і після цього вийшов другий сезон — «УніверCheck. Професії». Також еволюційно ми дійшли до розуміння, що найважливіше для абітурієнта — зрозуміти, яку професію він хоче здобути, тобто ким він хоче стати, і вже із цим розумінням шукати коледж, університет тощо, а не навпаки», — розповів Олександр Педан.

Кожен із шести готових на сьогодні епізодів «КоледжCheck» розповідає про один із шести коледжів у різних областях України. Зокрема під час презентації можна було переглянути випуск, знятий у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу.

Тизер проєкту розважально-пізнавального проєкту «КоледжCheck»

Глядачі «КоледжCheck» разом із ведучими проєкту Валерією Педан і Миколою Мальчиним перевіряють стан гуртожитків, у яких мешкають студенти, та розпитають їх про те, чому вони обрали саме профтех, познайомляться з методами навчання у коледжах, поспілкуються з викладачами тощо. Як розказали автори на презентації, «КоледжCheck» — не просто черговий розважально-пізнавальний проєкт, а частина стратегічного плану реформ, який реалізує Міністерство освіти та науки України.

 Керівник творчої команди «КоледжCheck» Олександр Педан перед початком заходу фотографувався з гостями події та при цьому встигав записувати відео для своїх соцмереж.

 Донька Олександра Педана Валерія і Микола Мальчин — ведучі проєкту «КоледжCheck»

«Ми у Міністерстві освіти та науки хочемо зробити профтехосвіту знову модною. Міністерство освіти й науки робить щось модним? Оце смішно!», — не без самоіронії розпочинає свій виступ Оксен Лісовий, очільник Міністерства освіти й науки, державної інституції, яка стала партнером проєкту «КоледжCheck».

Більшу частину аудиторії складали саме молоді люди, тож Лісовий продовжив іронізувати, зокрема й над собою, називаючи своє призначення на посаду міністра халепою, бо, мовляв, щодня тебе кудись запрошують, першому дають виступити, коли ти ще не встиг зорієнтуватися, де опинився.

 Міністр освіти й науки Оксен Лісовий агітує відмовитися від застарілих стереотипів про те, що навчання у коледжі — це професійний тупик: «Це не тупик у кар’єрі, а можливості та затребуваність на ринку праці. Цей вибір дасть вам незалежність, зокрема й від урядових структур».

«Але сьогодні не такий випадок, ми багато говоримо про необхідні зміни у нашій профтехосвіті, і сьогоднішня презентація “КоледжCheck” — це очікувана подія, — сказав Оксен Лісовий. — До речі, я став міністром і я закінчив профтех, художнє училище, і здобув професію гончаря третього розряду. Я працював на заводі, на конвеєрі. Я маю на увазі, що якщо ти пішов на тинькаря або на арматурника, це не значить, що ти не станеш девелопером або інженером-новатором».

За словами міністра, цього року держава інвестує пів мільярда гривень у створення нових коледжів, де навчатимуть професій, що потрібні країні. До інвестицій у створення нових коледжів долучаються й закордонні партнери. Зокрема, у Берліні на міжнародній конференції з відновлення України підписали угоду про те, що німецький уряд інвестує у побудову в Україні двох повноцінних кампусів із майстернями, гуртожитками тощо.

За словами міністра, мотивація держави щодо фінансування у розбудову та оновлення системи профтехосвіти — країні потрібно готувати кадри для реалізації тих задач, які ставить реальність уже зараз, а також тих, що постануть у період відбудови. Маючи профтехосвіту, людина буде затребуваною на українському ринку праці, забезпечить собі незалежність, свободу, самореалізацію, говорить керівник МОН.

«Міністерство поставило собі стратегічну ціль: половину випускників шкіл спрямувати у професійну освіту і вже з 12 класу вивести їх на ринок праці із професією та з загальною середньою освітою. Сподіваюся, що ми спільними зусиллями цієї мети досягнемо», — сказав урядовець.

 Заступник міністра освіти й науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній і СЕО та співзасновниця Pedan buro Олена Левандовська

На заваді популяризації освіти у професійному коледжі та підвищення її престижу у суспільстві — застарілі стереотипи батьків щодо такої освіти.

«Потрібно зруйнувати ці стереотипи. І, мені здається, подолання цих стереотипів — складніша задача, ніж просто ремонт і оновлення інфраструктури. Ми будемо продовжувати інвестувати в оновлення, будемо вчити директорів коледжів, але паралельно з цим нам потрібні такі проєкти, як “КоледжCheck”, щоб комунікувати тему перспективності профтехосвіти не лише з дітьми, але й із їхніми батьками. Бо якщо дитина хоче стати кухарем, їй точно не треба йти навчатися до університету Шевченка», — пояснив заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній.

USAID — партнер Pedan buro: за словами заступника директора місії USAID в Україні Мілана Павловича, Агентство США з міжнародного розвитку надавало підтримку команді під час створення двох сезонів «УніверCheck» та підтримало новий проєкт про українські коледжі.

 Заступник директора місії USAID в Україні Мілан Павлович: «З 2019 року USAID інвестував понад 7 млн доларів у близько 60 соціально важливих проєктів в Україні. Ми вважаємо, що “КоледжCheck” є саме таким проєктом».

 Олександр Педан розповів, що на створення проєкту «КоледжCheck» його та команду Pedan buro також надихнули глядачі: «У якийсь момент у соцмережах посипалися повідомлення: “А що по коледжах?”».

Перед тим, як показати один із готових епізодів «КоледжCheck», організатори презентації провели дискусію, присвячену тому, як профтехосвіта допомагає молодим людям планувати своє майбутнє в часи невизначеності. Дмитро Завгородній розповів, що зменшення кількості школярів в Україні — це виклик для держави.

«Це спонукає нас переглянути всю мережу наявних у нас фахових коледжів і закладів професійної освіти. Наразі їх в Україні більше як тисяча, але нам стільки не потрібно. Тому зараз ми щомісяця якісь заклади ліквідовуємо, якісь об’єднуємо, щоб залишилися ті, куди ми можемо спрямувати ресурси, які маємо», — сказав заступник міністра освіти та науки.

 Представник компанії Robota.ua Денис Писарєв закликав молодих людей, які ще не мають професійного досвіду, все одно створювати свої резюме.

 Ця частина аудиторії відгукувалася на слово «чиназес», значення якого пояснили у випуску «КоледжCheck», що показали під час презентації.

Серед гостей заходу «Детектор медіа» зустрів директора департаменту зовнішнього виробництва соціально впливового контенту та копродукції Суспільного Лук’яна Галкіна. Він поділився враженнями від знайомства з новим проєктом і згадав, що «зростав біля Дарницького вагоноремонтного заводу».

 Директор департаменту зовнішнього виробництва соціально впливового контенту та копродукції Суспільного Лук’ян Галкін: «Після сьогоднішнього перегляду випуску “КоледжCheck” я задумався, чи я щось не втратив через те, що ніколи не жив у гуртожитку».

У відповідь на наше питання, скільки коледжів відмовили команді проєкту у зйомках, Олександр Педан сказав: жодного.

«Ми ж не “Ревізор”. Коледжі, до яких ми зверталися, вже знали нас за попереднім проєктом “УніверCheck”, вони розуміли, що ми шукаємо позитив, тому проблем не було. Крім того, ми радилися з Міністерством освіти. Ми розуміємо, що реформа щойно почалась, і левова частина коледжів не є такими, як ті, що потрапили до наших випусків. Це правда, ми цього не приховуємо. Реформа триває, а ми хотіли показати, які можливості є вже зараз», — розповів керівник проєкту.

Він додав, що, окрім ютуб-каналу «Педан може», випуски «КоледжCheck» будуть доступними для перегляду на Megogo. Команда також планує знову вести переговори з Новим каналом, в ефірі якого виходив «УніверCheck. Професії».

 Педан про свою участь у створенні «КоледжCheck»: «У цьому проєкті я змінив свою звичну роль: я пішов за кадр».

Олександр Педан сказав, що аудиторія у «КоледжCheck» є молодшою, ніж та, якій були адресовані два сезони «УніверCheck», тож рішення вийти з кадру він ухвалив свідомо і зважено.

«Ми з командою зрозуміли, що для нашої молодої аудиторії я не є таким впливовим opinion leader, якими є наші блогери. За мною у проєкті залишається спілкування з батьками. Я сподіваюся, що можу достукатися до них і переконати їх, що не треба змушувати своїх дітей вступати до університету або обов’язково стати економістом, як став свого часу я, але не користуюсь цим дипломом», — сказав Педан.

 Менеджерка соціального контенту USAID Тетяна Кисельчук, яка раніше працювала на Суспільному, говорить, що на всі проєкти тепер дивиться з прицілом, чи не варто було би показати їх в ефірі Суспільного мовника.

За словами менеджерки соціального контенту USAID Тетяни Кисельчук, «КоледжCheck», створений у співпраці громадського сектору, молоді, міжнародних донорів і державної інституції, — це приклад того, яким має бути соціально вагомий контент. Вона сказала, що в USAID вже обговорювали можливість продовження підтримки цього проєкту і пізніше, коли буде статистика переглядів і за умови наявності фінансування, Агентство ухвалюватиме рішення щодо цього.

«Я в принципі дивлюся на проєкти з точки зору того, чи можуть вони вийти на Суспільному, і, звісно, якби це залежало від мене, я б хотіла, щоб “КоледжCheck” вийшов в ефірі Суспільного, але рішення щодо цього залишається за авторами проєкту. Думаю, нам варто обговорити з Pedan buro, чи готові вони віддати свій проєкт для показу на Суспільному, тому що “КоледжCheck” — це дуже суспільний проєкт», — сказала Кисельчук.

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»