Про це повідомляє Радіо Азаттик, передає Укрінформ.
Зазначається також, що до 2027 року планується поетапне скорочення ретрансляції іноземних програм на телебаченні та радіо – з 20% до 10% відсотків.
Під визначення «масмедіа» тепер підпадають не лише традиційні ЗМІ, а й інтернет-ресурси, пише видання.
Одним із нових положень закону називають включення до компетенції Мінінформу країни функції з моніторингу масмедіа «на предмет заподіяння шкоди моральному розвитку суспільства та порушення загальнолюдських, національних, культурних та сімейних цінностей».
Відповідно до тексту закону, у разі заподіяння шкоди життю та (або) здоров'ю при виконанні журналістом своїх обов'язків «власник ЗМІ зобов'язаний відшкодувати йому шкоду в обсязі та порядку, передбачених законодавством Казахстану».
Також закон передбачає запровадження трирічного періоду позовної давності до опублікованих матеріалів.
Медіаексперти раніше заявляли, що новий закон може посилити цензуру. Занепокоєння у них викликав розпливчастий, на їхню думку, пункт закону, в якому йдеться про те, що Міністерство закордонних справ Казахстану «має право відмовляти в акредитації представництвам іноземних ЗМІ та їх журналістам відповідно до законодавства Республіки Казахстан». Коли проєкт перебував на розгляді парламенту, кілька депутатів запропонували наділити МЗС правом відмовляти в акредитації закордонним ЗМІ, якщо влада країни побачить у їхній роботі «загрозу національній безпеці». Пізніше цей пункт було змінено, а формулювання про загрози нацбезпеці виключили із тексту проєкту.
Казахстан у рейтингу свободи преси, який складає міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF), у 2024 році зайняв 142-ге місце серед 180 країн.
Як повідомляв Укрінформ, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що його країна готова долучитися до розслідування нападу на казахського журналіста Айдоса Садикова у Києві.