З чим пов'язані неадекватні заяви Путіна?

Ще до початку саміту у Швейцарії, Путін наголошував на можливості не тільки ядерного конфлікту з Україною, а й обміну ядерними ударами з європейськими партнерами

Аналіз російських медіа та пабліків свідчить про те, що в Росії наразі активно поширюється теза щодо можливості застосування тактичної ядерної зброї для удару по території України. Причому наводяться як тактико-технічні характеристики зброї, так і, відповідно, подальші сценарії безпосередньо в зоні забруднення та можливі дії українських та російських військ.

Варто говорити про те, що наразі на театрі бойових дій у Російської Федерації немає значних просувань навіть тактичного рівня. 30 вересня 2022 року російський диктатор підписав указ про включення до складу Російської Федерації чотирьох нових суб'єктів – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Станом на липень 2024 року цей указ не виконаний, що в першу чергу свідчить про особисту поразку російського диктатора, причому не тільки інформаційну, так і політичну та військову. Розуміючи, що подальше просування вглиб української території є проблемним, тим паче на тлі постачання військово-технічної допомоги з боку наших партнерів з Європи та Сполучених Штатів, Путін став на шлях вже сталої практики російської сторони – підвищення ставок і градусу напруги. В тому числі, можливості реалізації так званих ядерних сценаріїв.

Але давайте подивимося на реакцію західних партнерів. Хочу зауважити, що це не перша подібна риторика з боку російського диктатора. Ще до початку саміту у Швейцарії, Путін наголошував на можливості не тільки ядерного конфлікту з Україною, а й обміну ядерними ударами з європейськими партнерами. Причому Путін тоді наголошував, що тактична ядерна зброя Російської Федерації втричі потужніша за використані американцями бомби проти Хіросіми і Нагасакі та, на думку російського диктатора, значно переважає ядерний потенціал Європи.

Подібна риторика вже після саміту має дві цільові аудиторії – безпосередньо українську, а саме військово-політичний провід нашої країни, на який здійснюється військово-політичний тиск, а також країни Європи та Сполучені Штати. Але реакція західних партнерів більш ніж стримана. Нагадаю реакцію радника Білого дому з питань національної безпеки Джона Кірбі, який, відповідаючи на запитання журналістів щодо ядерних погроз з боку Російської Федерації, заявив, що подібні заяви Путіна є безвідповідальним брязканням ядерним арсеналом. У свою чергу він зауважив, що Сполучені Штати не спостерігають змін у стратегічній силовій позиції Росії після того, як Москва анонсувала навчання щодо застосування ядерної зброї.

Аналогічною була реакція з боку європейських партнерів, яким і була адресована подібна риторика російського диктатора. Давайте подивимося на реакцію Франції – на тлі заяв Путіна відбувається випробування модернізованої стратегічної ракети середньої дальності класу "повітря-земля", яка була випущена з літака "Рафаль" без боєголовки на території Франції. Але показово те, що випробування модернізованої стратегічної ракети середньої дальності відбувалося якраз на тлі погроз Путіна, а вже потім міністр оборони Франції Лекорню заявив про те, що Франція наразі планує спрямовувати на переоснащення власного ядерного потенціалу до 13% від загальної кількості асигнувань на силовий блок, зокрема Міністерства оборони Франції. Також тут варто згадати заяву Макрона про готовність розглядати питання щодо використання загальноєвропейського ядерного потенціалу як відповіді на ядерні погрози Путіна.

Ну і, відповідно, реакція Великої Британії, яка також належить до пулу ядерних країн, була більш ніж показовою. Вона чітко дала зрозуміти Російській Федерації, якщо та хочете загострення, то без питань, Велика Британія готова до подібного сценарію.

При чому варто сказати, що позиція цієї країни залишається незмінною ще з часів Маргарет Тетчер, яка після перемоги країн Заходу у так званій Холодній війні заявила про те, що саме наявність ядерного потенціалу у Великої Британії та стратегічних партнерів дала можливість перемогти Російську імперію (тоді – комуністичну). І заяви Сунака, причому не тільки заяви, але і конкретні дії на спроби Москви піти на ескалацію у декількох точках земної кулі та погрожувати європейським партнерам ядерною зброєю знайшли більш ніж адекватну відповідь. Це стосується проведення найбільших навчань з часів Холодної війни на території країн Балтії та Балтійського моря у відповідь на спроби росіян загострити ситуацію на Близькому Сході і в районі Червоного моря.

Як бачимо, позиції країн Заходу консолідовані у протистоянні ядерним загрозам з боку Путіна. Давайте подивимося на останні заяви представників Білого дому, де чітко прозвучала теза, що Сполучені Штати будуть переглядати власну ядерну програму в моменті протидії можливих ядерних загроз з боку Російської Федерації і КНР. А це показово, бо Путіну дають зрозуміти, що Сполучені Штати і країни Європи, чий ВВП значно більше за ВВП Російської Федерації, готові до гонки озброєнь, якщо Путін захоче стати на цей шлях.

Але російська економіка не витримає навантаження враховуючи те, що наразі більше 20% від ВВП вже виділяють на забезпечення бойових дій в Україні. А це критично для російської економіки, тому і лунають погрози подібного характеру, бо подальша війна в Україні виснажує в першу чергу не країни Заходу, а катастрофічно бʼє по російській економіці. Щойно відсоток витрат на сектор оборони перевищить 25%, це буде критично для Російської Федерації.

Хоча б з історичного досвіду Першої Світової війни, коли російська економіка не витримала тягаря війни на відміну від економіки Європи (хоча на той момент економіка Російської імперії вважалася однією з найбільш динамічних).

Саме з цим і пов'язані ці неадекватні заяви російського президента, який шляхом погроз намагається спонукати в першу чергу європейські партнерів натиснути на Україну в моменті початку так званих мирних переговорів.

Дмитро Снєгирьов, спеціально для Главреда