Сі хоче на Тайвань: єдиний спосіб його зупинити

Ранній доступ: Patreon

Якби з вторгнення Росії до України можна було б винести хоч один урок, то стримування виявилося б набагато дешевшим за війну. Однак демократичні держави дедалі гірше справляються із цим. Про це свідчать події останніх кількох років.

У серпні 2021 року «Талібан» узяв Афганістан за шість тижнів після того, як США повністю вивели свої війська звідти. Минуло півроку — і Володимир Путін, якого не збентежили погрози Вашингтону щодо санкцій, напав на столицю України. Так він втягнув Європу в найбільш руйнівний конфлікт із часів Другої світової.

Під час того ж конфлікту Іран спокійно підготував «ХАМАС» для атаки на Ізраїль. Коли війна почалася і там, він мобілізував кілька терористичних проксі-груп, аби й обстрілювати Ізраїль ракетами, й атакувати комерційні судна в Червоному морі, і навіть збиткуватись над військовими кораблями США в регіоні.

Північна Корея не злякалася ані резолюцій Ради Безпеки ООН, ані санкцій США. Торік вона вперше за п’ять років випробувала міжконтинентальні балістичні ракети, заодно ставши постачальником зброї та боєприпасів до Росії.

У Південній Америці справи не ліпші. У Венесуелі Ніколас Мадуро відкрито погрожував анексувати значну частину Гаяни, свого сусіда з великими покладами нафти. Пекін підтримує позицію Венесуели, а також розробляє власні засоби розвідки та план військової бази на Кубі.

Однак на горизонті маячить привид великого конфлікту. Більш серйозного, ніж усі ці спалахи разом узяті. Верховний лідер КНР пообіцяв «об’єднати» Тайвань із материковим Китаєм за допомогою зброї, якщо це знадобиться. Публічні заяви Сі про майбутню «велику боротьбу» з ворогами Піднебесної свідчать про його наміри — ігнорувати які було б нерозумно для всього світу.

Сі неодноразово описував об’єднання з Тайванем як передумову для досягнення його ширших цілей на світовій арені. Таке бачення він називає «китайською мрією про велике відродження своєї нації». 2017 року, виступаючи на ХІХ партійному з’їзді в Пекіні, Сі заявив, що «повне національне об’єднання — неминуча вимога для реалізації великого омолодження китайської нації».

Як питав віслючок у Шрека: «Ми вже приїхали?».

2019 року в Пекіні відбулася зустріч із нагоди 40-ї річниці публікації Послання співвітчизникам на Тайвані. Тоді Сі знову висловився: «Омолодження китайської нації та возз’єднання нашої країни — популярна тенденція, що набирає обертів. Це більші національні інтереси. І це те, чого хочуть люди». У жовтні 2021 року він уже виступав із промовою про Тайвань у Будинку народних зборів у Пекіні. Під час промови Сі понад 20 разів використав слово «омолодження».

Сі прирівнює невдачу в підкоренні Тайваню до нездатності реалізувати свої головні цілі як лідера Китаю.

Хоча Сі був менш конкретним — принаймні, на публіку — щодо термінів, та все ж він продемонстрував нетерпіння, яке відрізняє його від попередників. «Питання політичних розбіжностей, які існують між двома сторонами, має бути остаточно розв’язане, крок за кроком, і ці проблеми не можна передавати з покоління в покоління», — так пояснив Сі посланнику Тайваню в жовтні 2013 року.

Погляди Сі дуже далекі від відомої позиції китайського лідера Ден Сяопіна в 1984 році. Той закладав інші ідеї: якщо буде необхідно, Китай може чекати хоч 1000 років, щоб об’єднатися з Тайванем.

Найближчі попередники Сі — Цзян Цземінь і Ху Цзіньтао – все ж розглядали війну як відповідь Пекіна на ймовірне проголошення незалежності Тайванем. Проте офіційна пропаганда Сі пішла ще далі. Тепер КНР уголос припускає, що сила може бути використана саме для примусу до об’єднання, а не як відповідь на офіційне проголошення незалежності Тайваню.

Сі Цзіньпін підтвердив це під час особистої зустрічі із президентом США Джо Байденом у Сан-Франциско. В листопаді 2023 року, за словами одного з американських чиновників, Сі прямо заявив, що «віддає перевагу мирному возз’єднанню». Однак потім одразу ж перейшов до тез, що застосування сили може відбутись.

Байден запевняв Сі, що США хочуть миру в регіоні. Але відповідь Сі була пряма: «Мир — це добре, але певної миті нам треба рухатися до більш загального розв’язання проблем».

Іншими словами, для Сі Цзіньпіня об’єднання більш пріоритетне за стандартну мету «підтримки миру». Його жорсткий сигнал поширився далі: «Сполучені Штати не мають підтримувати "незалежність Тайваню" в конкретних діях, іще вони повинні припинити озброювати Тайвань і схвалити мирне возз’єднання Китаю. І Китай неминуче об’єднається».

Можливо, це було вперше, коли Сі публічно закликав США «підтримати» об’єднання Китаю та Тайваню. Такі формулювання підтвердили перегляд давньої вимоги Пекіна, щоб Вашингтон утримався від підтримки незалежності Тайваню.

Одна імперія вторинна, а де оригінал?

Всупереч припущенням багатьох західних аналітиків, кроки Сі спрямовані не на збереження статус-кво в Тайванській протоці, який складався десятиліттями, а на його припинення.

Сі знає, що для цього може знадобитися війна. У ключових промовах за останні роки він уже закликав Компартію та Народно-визвольну армію Китаю готуватися до великого конфлікту.

«Стояти перед викликом і мати сильних опонентів, бажаючи миру і не бажаючи боротись? Це нереалістично. Ворожі сили ніколи не дадуть нам легко досягти омолодження китайської нації. Я неодноразово наголошував членам партії, що ми маємо вести боротьбу», — сказав Сі в листопаді 2021 року на 6-му пленумі ХІХ партійного з’їзду в Пекіні.

У цій знаковій промові, яка була засекречена впродовж двох місяців (потім її опублікували у ЗМІ), Сі схвалив рішення тодішнього китайського лідера Мао Цзедуна від 1950 року — вступити в Корейську війну.

«Зіткнувшись із провокаціями Сполучених Штатів…» — така тепер позиція Сі.

Слова були підібрані не просто так. Безумовно, китайський вождь мав на меті вказати на свою готовність вести війну за аналогічних обставин. І воістину жахливе толерування ризику національного «руйнування» як ціни перемоги над ворогами. Хоча опис Штатів як ворога у промові був зроблений в історичному контексті, Сі нещодавно назвав Вашингтон сучасним супротивником Китаю.

«Західні країни на чолі з американцями стримують нас з усіх напрямків, оточують та придушують. Це безпрецедентні виклики для розвитку нашої країни», — сердився Сі у березні 2023 року. Те звернення було одним із чотирьох, зроблених ним того місяця. І в кожному він наголосив на необхідності готуватися до війни.

Далі буде.