Між модульними реакторами і Чорнобилем: чи слід перезапускати ЧАЕС, скільки АЕС втратила Україна
Між модульними реакторами і Чорнобилем: чи слід перезапускати ЧАЕС, скільки АЕС втратила Україна

Між модульними реакторами і Чорнобилем: чи слід перезапускати ЧАЕС, скільки АЕС втратила Україна

Після російських обстрілів енергетики у 2024 році, які пошкодили значну частину теплових електростанцій, електроенергією Україну забезпечують АЕС, відновлювальна енергетика та імпорт з ЄС.

Під контролем України залишаються три атомні електростанції: Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська. Найбільша станція, Запорізька, уже понад два роки в окупації з постійним ризиком аварії. Ще кілька об'єктів так і не були добудовані з радянських часів.

24 Канал у розмові з експертом з ядерної енергетики Євгеном Малим з'ясував, в якому напрямку має рухатися українська ядерна енергетика, чи треба перезапускати Чорнобиль та чому треба вже будувати нові енергоблоки.

Малі модульні реактори

Чим відрізняються малі модульні реактори від газотурбінних електростанцій? Якщо дуже узагальнено, то в малих модульних реакторів і газотурбінних електростанцій, які пропонують використати для швидкого відновлення генерації в Україні, механізм одночасно і схожий, і різний, пояснив 24 Каналу Євген Малий, експерт з ядерних технологій, член Українського ядерного товариства.

Обидві ці технології виробляють електроенергію, переробляють теплову енергію на механічну, а механічну на електричну, але атомні електростанції та, зокрема, малі модульні реактори, працюють на вивільнення енергії, яка виникає при розщепленні ядра атома, а газотурбінні – на спалюванні газу.

Малі модульні реактори – це дуже перспективний напрямок, зараз у світі майже немає побудованих реакторів такого типу, крім Росії і Китаю, будує ще Аргентина. Технологія малих модульних реакторів нова, їй ще треба пройти необхідні дозвільні процедури, побудувати, ліцензування і випробування на практиці,
– пояснює експерт.

Чому не можна обмежитися тільки атомними електростанціями – вони дають базову генерацію, а для покриття пікових потреб в електроенергії використовують теплові та гідроелектростанції (а зараз майже всі вони зруйновані російськими окупантами), пояснює Євген Малий.

Коли зростає споживання – можна просто спалити більше викопного палива або збільшити швидкість спуску води, і в такий спосіб покрити піки навантажень. А от атомними електростанціями дуже складно маневрувати. Вони можуть збільшувати або зменшувати генерацію, але не можуть це робити різко, протягом дня туди й назад. Але якщо говорити про малі модульні реактори, то також є проєкти малих модульних реакторів, які теж передбачають роботу в маневрових режимах.

Добудова енергоблоків в Україні

На Хмельницькій АЕС є недобудовані реактори, спорудження яких почалося у 1985 році та зупинилося після Чорнобильської катастрофи. Потім після Чорнобильської катастрофи було ухвалено політичне рішення, яким введено мораторій на будівництво нових енергоблоків, розповідає Малий.

А вже в незалежній Україні ядерну енергетику асоціювали з тоталітаризмом, зокрема через те що радянська влада замовчувала аварію на ЧАЕС.

Цей процес йшов також і у деяких інших європейських країнах. Наприклад, Німеччина відмовилася від розвитку ядерної енергетики та підсіла на газову голку Росії. А у росіян це улюблена забавка – щойно якісь політичні розбіжності, то вони погрожують вимкненням газу. Зараз же енергоблоки на ХАЕС були б дуже потрібні Україні в умовах нестачі генерації,
– вважає Євген Малий.

В разі добудови ці реактори також можуть замістити ті потужності, які перетнуть проєктний термін експлуатації або у яких виявиться неможливим продовження експлуатації через відпрацювання ресурсу.

За словами Євгена Малого, процес будівництва нових енергоблоків – справа навіть не кількох років. Потрібно обов'язково знайти кошти, зробити проєкт, дослідити місцевість, дотриматися всіх регламентів і норм з будівництва, знайти фахівців, належним чином навчити персонал, виконати вимоги регуляторів – це все час. Якщо жити з горизонтом планування на далеку перспективу, то треба атомні енергоблоки починати будувати вже зараз. Але якщо міркувати, як вирішити поточну нестачу електроенергії, то треба будувати нові маневрові потужності, зокрема газотурбінні генерації.

Зокрема, це треба терміново робити в таких містах як Харків і Одеса, які є "тупиковими" в плані розгалуження електромереж, зазначає Малий. Також одним з варіантів є відновлювані джерела енергетики, але в них є один великий недолік – їх важко спрогнозувати. Немає вітру – немає електроенергії. Немає достатньо сонячного світла – немає електроенергії.

Чи треба перезапустити ЧАЕС

На тлі нестачі генерації електроенергії та окупації найбільшої в Україні та Європі Запорізької АЕС деякі експерти пропонують перезапустити Чорнобильську АЕС. Вочевидь йдеться про енергоблоки, які не постраждали під час катастрофи 1986 року та були по черзі зупинені у 2000 році.

Я чув про цю ідею, але я не певен, що ця ідея дуже слушна. На ЧАЕС пошкоджено четвертий енергоблок, п’ятий та шостий – недобудовані, а перший, другий та третій були закриті, хоча могли продовжувати експлуатацію, але після катастрофи міжнародна спільнота вимагала від України закриття цих енергоблоків,
– стверджує вчений.

Зараз же відновлення цих енергоблоків є недоречним, вважає Малий, адже там реактори типу РВМК, до яких в Україні немає палива, адже воно виробляється тільки в Росії. Серед інших проблем такі:

  • у реакторів РВМК є невиправлені конструкційні недоліки, через які й відбулася катастрофа, а ці недоліки відсутні у реакторах ВВЕР.
  • все обладнання на ЧАЕС не модернізувалося багато років.

"І якщо ми знову почнемо експлуатацію ЧАЕС, то ми порушимо меморандум про заборону поширення ядерної зброї, адже реактори РВМК можна використовувати для напрацювання плутонію", – зауважує Малий.

Чому Україна припинила будувати інші АЕС

Окрім Чорнобильської, Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської та Запорізької АЕС в Україні планували побудувати ще чотири атомні електростанції. Це дві АЕС – Чигиринська (місто Орбіта Черкаської області) та Кримська та дві АТЕЦ, атомні теплоелектроцентралі, – Одеська (місто Теплодар) та Харківська (село Бірки). Однак жодна з них не добудована.


Чинні та недобудовані АЕС України / Інфографіка 24 Каналу

Основною причиною згортання будівництва цих станцій був саме страх, що буде аварія, зазначає експерт. Щодо розташування Кримської АЕС у курортному регіоні, де відсутні великі виробництва та споживачі електроенергії, тоді орієнтувалися не на логіку незалежної України, а на загальносоюзні потреби та на можливість продажу електрики за кордон.


Кримська АЕС у 2014 році / Фото Олега Стонка

Один енергоблок на Кримській АЕС був майже готовий, розповідає Євген Малий. АЕС споруджували біля міста Щолкіне на Казантипі, спеціально збудованого для працівників електростанції. Після окупації Криму у 2014 році росіяни почали демонтаж будівлі енергоблока.

Після аварії на ЧАЕС влада вирішила відмовитися закінчувати будівництво, бо ввели мораторій, а вже у 1990-х рештки будівництва порізали на металобрухт,
– пояснює експерт.

Також планувалося ввести до ладу дві атомні електроцентралі: в Харківській і в Одеській областях.

"Це була технологія, яка передбачала, крім виробництва електрики, ще й використовувати тепло для обігріву. Також у місті Орбіта Черкаської області планували будівництво Чигиринської АЕС", – додає науковець.

Сьогодні на майданчиках цих станцій – пустка, а в планах Енергоатома – лише добудова двох енергоблоків ХАЕС. Однак і це має покращити ситуацію з атомною енергетикою в Україні.

Источник материала
Поделиться сюжетом