Центр політико-правових реформ розробив проєкт стратегії деолігархізації

Експерти Центру політико-правових реформ представили проєкт стратегії деолігархізації, мета якої — зменшити негативний вплив олігархів на процеси державотворення в Україні. «Ми не говоримо про те, що олігархів в Україні не має бути. Вони існують в різних країнах. Але нам необхідно обмежити негативний вплив олігархів на державні процеси в Україні. Оскільки без цього ми не зможемо стати повноцінною частиною Європейського Союзу», — наголосила під час презентації проєкту членкиня правління ЦППР, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ Юлія Кириченко. 

За її словами, сьогодні українським олігархам вдається не лише відновлювати ресурси, а й нарощувати їх. Водночас монополізація ринків олігархами зазначена як одна з топ-трьох перешкод для інвестицій в економіку України відповідно до Плану для Ukraine Facility 2024-2027. Тож загроза надмірного впливу олігархів на суспільне, економічне і політичне життя в Україні під час війни та в післявоєнний період зберігається.

Юлія Кириченко

Презентуючи проєкт стратегії деолігархізації, член правління ЦППР Микола Хавронюк нагадав про ухвалений у вересні 2021 року Верховною Радою України Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». На переконання експерта, цей закон сам по собі, не формує цілісну систему подолання олігархічного впливу на економічне, політичне і суспільне життя в Україні, а тому не може застосовуватися як єдиний і достатній інструмент деолігархізації.

«У своєму висновку від 9-10 червня 2023 року Венеційська комісія назвала цей закон “декларативним актом” і вказала на те, що антиолігархічні заходи не можуть і не повинні обмежуватися лише формальними процедурами визнання тієї чи іншої особи олігархом, а мають носити комплексний і системний характер. Відтак, необхідно розробити і прийняти комплексні зміни до законів у політичній, фінансово-економічній, антимонопольній, антикорупційній, інформаційній, судовій та інших сферах, які були б спрямовані на зниження економічної та політичної ваги олігархів у суспільному житті країни», — сказав Хавронюк. 

Микола Хавронюк

Також, за його словами, для цього необхідна ефективна політика у питанні конкуренції, забезпечення плюралізму в медіа, удосконалення правил фінансування політичних партій і виборчих кампаній. Водночас, на думку Хавронюка, слід передбачити підвищену відповідальність олігархів та осіб, які діють в їхніх інтересах, за низку злочинів. 

Розробники проєкту стратегії деолігархізації пропонують розглянути системний і комплексний підхід до вирішення цієї проблеми з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії. Також вони передбачили збільшення кількості антиолігархічних заходів, які містяться у плані, затвердженому Кабінетом Міністрів, з двадцяти двох до майже ста. 

У довготривалій перспективі такі заходи підвищуватимуть рівень прозорості й відповідальності публічних службовців, а відтак сприятимуть зменшенню олігархічного впливу, наголосили автори проєкту стратегії деолігархізації.

Проєкт стратегії деолігархізації, а також дослідження проблеми притягнення до дисциплінарної відповідальності за корупцію, були підготовлені у рамках проєкту «Підтримка та розвиток демократичних процесів в Україні під час та після війни», який Центр політико-правових реформ реалізує за підтримки Національного Демократичного Інституту.

Як повідомлялось раніше, 5 листопада 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою закон про олігархів. 

29 червня 2022 року Зеленський ввів у дію рішення РНБО про створення реєстру олігархів.РНБО вже підготувала технологічний майданчик для роботи реєстру олігархів на базі системи СОТА.

Згідно із законом, олігархами вважатимуться громадяни, які одночасно відповідатимуть таким ознакам:

• беруть участь у політичному житті;

• мають значний вплив на ЗМІ;

• громадянин є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який має монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;

• мають активи на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб.

Особам, яких визнали олігархами, забороняється здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів і демонстрацій з політичними гаслами, бути покупцем (бенефіціаром покупця) при приватизації великих об'єктів.

Виключити особу з реєстру олігархів може РНБО на підставі заяви особи, включеної до реєстру, якщо вона буде відповідати менше, ніж трьом критеріям, які визначені цим законом.

 Читайте також: 

• Влада хоче забрати в олігархів вплив на ЗМІ. Це правда? Це можливо? 

• Закон «про олігархів» розмитий і не несе особливої загрози ані ЗМІ, ані самим олігархам – ІМІ

Фото: ЦППР