"Пінопластовий" дрон, який бив по Києву: що відомо про нову розробку росіян – БпЛА "Гербера"

Ці дрони вже двічі атакували Київ – 20 і 24 липня. Представник ГУР Андрій Черняк розказав Reuters, що ворог має два типи безпілотників. Перший несе камеру, яка може робити фото й одразу пересилати їх окупантам, і українську SIM-карту для мобільного. Другий використовують як приманку для ППО.

Що відомо про дрон "Гербера"

Як твердять росіяни, безпілотники можуть утворювати рій і здатні виконувати більше завдань, аніж "Шахед". Наприклад, не тільки уражати цілі, але й слугувати РЕБом та хибною ціллю для ППО. На хвості "Гербери" помітно літеру "Ы", як і в "Герані".

Про ОКБ імені радянського льотчика Гастелло (який, можливо, і не таранив колону нацистів підбитим літаком, як про це твердила пропаганда) відомо небагато. А от ролик пов'язали з особливою економічною зоною "Алабуга" у Татарстані – можливо, саме там збирають "Гербери".

Новий російський дрон "Гербера": дивіться відео пропагандистів

Оригінальне відео розповсюджено російським підрозділом "Сталинские соколы", який тісно пов'язаний із "Алабугою", де виробляють "Шахеди". І саме зображення цього іранського дрона, разом із радянським прапором, зображено на шевроні підрозділу. А з огляду на те, як і з чого зібрано вже російську "Герберу", вочевидь, саме іранський дрон для працівників "Алабуги" залишається недосяжною верхівкою технологій,
– ідеться в статті Defense Express.

Аналітики зауважили, що ударна версія заслуговує на особливу увагу. Там для наведення на ціль використовується телевізійний канал з доволі посередньою камерою.

"Таким чином, наведення на термінальній ділянці здійснюється оператором вручну, як FPV-дроном. Тобто точність залежить від майстерності оператора. І на відео якраз зафіксовано, як оператор схибив. І те, що відео з цим дублем було опубліковано, вже прямо говорить, що кількість "Гербер" у ворога наразі обмежена. Але тут окремо цікавий факт наявності на дроні камери, в той час, коли Shahed атакує закладену у пам'ять точку координат", – сказано в матеріалі Defense Express.

Імовірно, дальність польоту дрона із бойовою частиною невелика і перебуває в межах дальності прямого радіозв'язку. Без бойової частини вона може становити 300 кілометрів.

"Тобто задачі розвідки, зокрема, фіксації роботи радіолокаційних систем із передачею інформації у режимі онлайн, знову ж, через українську мобільну мережу, для цього БпЛА можливі. Як і використання у ролі хибної цілі, яка має відносно малу вартість", – підсумовують експерти.