RSF: Незалежні медіа є головною мішенню кремлівських законів про «іноземних агентів» і «небажані організації»

Незалежні медіа, журналісти та блогери становлять третину від усіх організацій та людей, визнаних в Росії «іноземними агентами». «Репортери без кордонів» (RSF) проаналізували чорні списки міністерства юстиції країни-агресора, які використовуються як інструменти цензури, і засудили стигматизацію ЗМІ в країні. Про це йдеться на сайті RSF.

За даними російської неурядової організації «ОВД-Инфо», після повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість медіа та журналістів, визнаних «іноземними агентами» або «небажаними організаціями», зросла втричі.

З 810 суб’єктів, яких міністерство юстиції Росії внесло до списків, 292 перебувають у категорії «ЗМІ». Таким чином журналісти, медіа та окремі блогери становлять третину всіх «іноземних агентів», що втричі більше за кількістю, ніж у другій категорії — «політичні суб’єкти» (95).

«Більше третини визнаних "іноземними агентами" залучені до діяльності, пов’язаної зі ЗМІ. Через цей закон і закон про "небажані організації", які передбачають акти державної зради, російська влада стигматизує журналістів як "п’яту колону". Ми засуджуємо ці закони як інструменти систематичної цензури медіа, які використовує Кремль, щоб позбавити населення доступу до надійних новин та інформації», — заявила керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії RSF Жанна Кавельє.

З того часу міністерство юстиції Росії внесло до списку «іноземних агентів» десятки ЗМІ та сотні фізичних осіб, зокрема «Голос Америки», проєкти «Радіо Вільна Європа» / «Радіо Свобода», телеканал «Настоящее Время», «Дождь», видання «Медуза», Bellingcat, журналістів Аркадія Бабченка, Христо Грозєва, Євгенія Кисельова та Матвія Ганапольського, публіциста Андрія Піонтковського, блогера Юрія Дудя тощо.

• Читайте також: Кремлю вдається ефективно впливати на суспільну думку в РФ за допомогою статусу «іноземного агента»

11 червня цього року Держдума РФ у першому читанні також прийняла законопроєкт, який дає право російському уряду визнавати «будь-яку» іноземну організацію «небажаною» та вводить кримінальне покарання за участь у «будь-яких» організаціях, класифікованих як «небажані».

18 червня Європейський суд з прав людини визнав, що Росія порушила Європейську конвенцію з прав людини, визначивши кілька іноземних організацій як «небажаних» та переслідуючи власних громадян за зв’язки з цими організаціями.

Раніше генпрокуратура Росії внесла до списку «небажаних організацій» видання Sota Media. Редакція заявила, що продовжить роботу в РФ, попри «небажаний» статус. Такий статус у Росії також мають німецький медіапроєкт Dekoder, український Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим», розслідувачі Conflict Intelligence Team, видання «Новая газета. Европа», видання «Медуза», корпорація «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» та інші.

Під впливом Росії подібні закони з’явилися в інших країнах, зокрема в Киргизстані, Грузії, Угорщині та Сербії.

Фото: RSF