Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі RFE/RL Inc. and Others v Azerbaijan. Справа стосується неправомірного обмеження доступу до чотирьох новинних вебсайтів в Азербайджані через те, що медіа нібито опублікували статті, які містили заклики до повалення конституційного ладу держави, а також образливу, неправдиву та оманливу інформацію. Про це повідомляє Лабораторія цифрової безпеки.
У повідомленні йдеться, що заявники звернулись до ЄСПЛ зі скаргою щодо порушення їх права на поширення інформації та свободу вираження поглядів, гарантованого статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.
ЄСПЛ визнав порушення статті 10 Конвенції, зазначивши, що азербайджанський закон, який регулює механізм блокування вебсайтів, не містив належних гарантій проти зловживань з боку влади, а національні суди розтлумачили положення у такий спосіб, який лише розширив існуючу дискрецію уповноважених органів.
Водночас суд не став розглядати справу на предмет пропорційності блокувань та відповідність критерію «передбачуваності законом» положень, які забороняли поширення оманливої та неправдивої інформації.
Як повідомляється, онлайн-медіа «Радіо Свобода» (azadliq.org) було заблоковано через те, що воно нібито розповсюджувало «інформацію, що пропагує насильство та релігійний екстремізм, відкрите розпалювання етнічної, расової чи релігійної ненависті та ворожнечі, насильницьку зміну конституційного ладу держави, порушення територіальної цілісності держави, насильницьке захоплення або утримання державної влади [або] організацію масових заворушень», а також «іншу інформацію, заборонену законодавством Республіки Азербайджан».
Решту медіаресурсів заблокували через розповсюдження «інформації образливого, неправдивого та оманливого характеру».
На вебсайті anaxeber.az були опубліковані статті, які критикували чиновників МОЗ, називаючи їх «недобросовісними працівниками», а також релігійні заворушення в Гянджі, спричинені «тиранією державних службовців» та «жалюгідними соціальними умовами».
Медіаресурс az24saat.org містив статті про помічника президента та зауваження, зокрема, про те, що він надавав неправдиву інформацію Президенту на певну тему та брав участь у боротьбі з певним політичним кланом за контроль над медіа в країні.
На сайті медіа xural.com, були опубліковані статті, які критикували посадових осіб Азербайджану, а також говорили про увʼязнення молодих політичних активістів.
Згодом, 13 грудня поліція Азербайджану також затримала одного з редакторів інформаційного агентства Turan Хафіза Бабалі, який займається журналістськими розслідуваннями фактів корупції у владі Азербайджану. Затримання медійника пов'язують з тією ж справою про так звану контрабанду валюти, за якою раніше заарештували керівників Abzas Media.
Євросоюз заявив, що занепокоєний затриманням в Азербайджані групи журналістів та громадських активістів, що може свідчити про згортання простору для незалежної журналістики та суперечить міжнародним зобов’язанням країни. «Репортери без кордонів» (RSF) також закликали негайно звільнити працівників Abzas Media.
Вже в березні 2024-го в Азербайджані затримали дев’ятьох журналістів, пов’язаних із незалежним інтернет-телеканалом Toplum TV, а також щонайменше трьох політичних активістів. Офіс незалежного інтернет-каналу Toplum TV обшукали та опечатали, а його відео з ютубу видалили. Працівників каналу звинувачують у «груповій контрабанді».
Президент Азербайджану Ільхам Алієв відкинув критику щодо арештів журналістів. Він вважає, що доступ громадян до інтернету в країні свідчить про те, що свобода преси забезпечена.
Відзначимо, Азербайджан нині посідає 151-ше місце серед 180 країн у Всесвітньому індексі свободи преси RSF.
Фото: eurointegration.com.ua
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.