У Львові правозахисники облаштували одноденну вуличну фотовиставку та пропонували містянам написати листи політичним в’язням

Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» це 48 світлин та інформаційних площин, які були викладені на площі Ринок у формі кримськотатарського герба – тамги. Експозиція об’єднала фотографії, що були зроблені громадянськими журналістами, які ризикуючи своїм життям, фіксували арешти, обшуки, судові розправи та інші злочини російських окупантів щодо кримськотатарського народу з початку окупації Криму.

За десять років окупації півострову Росія майже повністю знищила свободу слова і незалежну журналістику. Велика кількість кримських видань припинила свою діяльність ще у 2014 році, а багато професійних журналістів вимушені були покинути півострів. Ці події сприяли виникненню у Криму такого явища як громадянська журналістика.

, – зазначила Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.

Здебільшого громадянські журналісти це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, які  вимушені працювати анонімно. За десять років окупації багатьох із них було незаконно ув’язнено. Зараз у цьому списку 17 імен, серед яких журналіст Радіо свобода Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші. Оскільки Росія не може повністю придушити свободу слова на рівні законодавства, окупаційна влада постійно шукає приводи для того аби затримувати журналістів, проводити обшуки в їхніх помешканнях і звинувачувати у диверсіях чи тероризмі.

, – розповіла про свій досвід роботи у Криму кримська журналістка Олександра Єфименко.

За десять років окупації Криму незаконних ув’язнень зазнали щонайменше 21 журналіст і сотні зазнали різного роду переслідувань. Протягом 2022-2023 років Центром прав людини ZMINA було зафіксовано 162 випадки атак проти професійних ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами атак на журналістів в окупації є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження.

, – підкреслив заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков.

Після 24 лютого 2022 року громадяни України, які проживають в окупованому Криму, все активніше почали показувати свою волю до спротиву, попри роки залякувань, а також інформаційну блокаду, через яку неможливо було дізнатись про всі ті звірства, що вчинялись росіянами на материковій частині України під час повномасштабного вторгнення. 

За даними Представництва Президента України в АР Крим станом на сьогодні 218 осіб незаконно ув’язнені в окупованому Криму, 133 з яких кримські татари. Більшість з них були переміщенні до колоній і в’язниць на територію Росії. Статистика по політв’язням говорить, що левова частка незаконних кримінальних переслідувань стосується представників саме кримськотатарського народу. Це пов’язано з тим, що кримські татари завжди підтримували та підтримують Україну і дуже активно про це говорять. Крим – це місце формування корінного кримськотатарського народу, їхня колиска. Російська влада в різних формах (імперській, радянській, федеративній) намагається їх знищити, згноїти в тюрмах і тому ці люди готові активно відстоювати право на спокій та мир для своєї землі.

розповів Азіз Умеров, брат незаконно ув’язненої.

Під час проведення фотовиставки на площі Ринок працював інформаційний намет, у якому львів’яни та гості міста могли отримати інформацію про подію, а також написати листи політв’язням у межах акції «Листи до вільного Криму». Правозахисники пропонували обрати поштову листівку з видами Криму і звернутись зі словами підтримки до політв’язнів. Надалі ці листи будуть передані у місця несвободи, де перебувають незаконно ув’язнені кримські активісти та журналісти. Листи із щирими підписами від небайдужих українців мають величезне значення для моральної підтримки політичних в’язнів.

Довідка