Переплюнули навіть Птушкіна. Фільм «Яремчук: Незрівнянний світ краси» і його шалена популярність у прокаті

Ваша Антоніна таки виявилася гарною прогнозисткою — хоч в експертки записуйся. У репортажі з київського допрем’єрного показу цієї стрічки я написала, що, цілком імовірно, вона стане хітом. Ну, схоже, так воно і виходить. 

За другий тиждень прокату «Яремчук: Незрівнянний світ краси» зібрав трішки більше шести мільйонів гривень. Про це хваляться в соцмережах Film.ua Distribution.

Нагадаю, що за перший вікенд фільм зібрав майже 1,9 млн гривень. Отже, теперішній результат — це просто успішний успіх.

Вважається, що показники першого тижня — це переважно заслуга реклами, промо, вдалого вибору теми тощо. А ось збори за другий нам показують, наскільки фільм сподобався глядачам і став резонансним. Бо саме ця авдиторія великою мірою пішла дивитися стрічку, начитавшись та наслухавшись позитивних відгуків від перших глядачів. Зазвичай у кіносфері цей ефект називають «сарафанним радіо». Багатьом, щоправда, цей вираз не подобається, але альтернативи досі не придумали. 

Словом, аж шість мільйонів — це дуже добре. Боюся чекати результатів третього вікенду. Швидше за все, зберуть більше, ніж «20 днів у Маріуполі» — оскарівський переможець має 8,5 млн. Але це за три заходи у прокат. Там усе складно — ось тут можна почитати, як українці дивилися цю роботу в кіно. 

А ось ще для порівняння. Нагадую, порівнюємо боксофіси саме документальних фільмів. Пів року тому стрічка Антона Птушкіна «Ми, наші улюбленці та війна» встановив кілька рекордів,зібравши за перший вікенд 2,3 млн гривень. Ну а остаточний боксофіс — майже 4,6 млн.

Про стрічку Антона Птушкіна Антоніна писалаось тут.Звісно, таку увагу до себе вона отримала не в останню чергу завдяки медійності автора. І ось, виявляється, Назарій Яремчук у нас теж достатньо зірковий, щоби привести глядачів у кінотеатри. І це — перемога. 

Хоча й досить передбачувана. Тема української музики 1970–1980-х уже добрих років чотири як у тренді, нею цікавляться, відкривають для себе та переосмислюють. Не менше українське суспільство хвилює «Розстріляне Відродження» та шістдесятники. І митці використовують це на повну, створюючи все більше і більше проєктів про ці періоди.   

Подейкують, що якби зараз зняли справді класний байопік про Василя Стуса, він би точно залетів у топ найуспішніших вітчизняних фільмів. 

Антоніна чекає з нетерпінням на цей світлий день.