Найбільші держбанки Китаю скорочують бізнес у Росії через проблеми з платежами

Державні банки Китаю скорочують бізнес у Росії з огляду на проблеми з платежами, які вже охопили близько 80% двосторонньої торгівлі.

Про це повідомляє The Moscow Times, передає Укрінформ.

Як зазначається, активи російської «дочки» Bank of China - четвертого в переліку найбільших банків КНР - у II кварталі скоротилися на 37%, до 355,9 млрд рублів. АйСіБіСі банк – дочірня структура найбільшого китайського банку ICBC Bank – скоротив активи на 27%, до 462,4 млрд рублів.

Після початку повномасштабної війни проти України активи обох банків, що спеціалізуються на розрахунках між російськими та китайськими компаніями, зростали щокварталу і збільшилися на 246% та 555% відповідно.

Перше зареєстроване суттєве скорочення активів китайських банків у РФ від початку вторгнення в Україну пов'язане з платіжними труднощами, зазначає керуючий директор рейтингового агентства «Експерт РА» Юрій Бєликов. «Скорочення обсягу та зниження швидкості розрахунків, зумовлені побоюваннями вторинних санкцій та ускладненням комплаєнсу на китайській стороні, закономірно тягнуть за собою… скорочення залишків банків на рахунках клієнтів, проти чого також згортаються найбільш ліквідні активи», - пояснив він.

Експерт додав, що суворіша політика китайських банків призводить до труднощів у торгівлі і до дефіциту юаневої ліквідності в Росії.

Проблеми з китайськими банками у російських компаній виникли невдовзі після того, як Джо Байден надав право Мінфіну США запроваджувати санкціїпроти будь-якої кредитної організації у світі, котра підтримує російський ВПК.

У лютому прийом платежів з Росії обмежили ICBC, China Construction Bank та Bank of China, а до квітня до них приєдналися China Citic Bank, Industrial Bank та Bank of Taizhou. Візит до Пекіна президента РФ Путіна, на який покладали надії банкіри та бізнес, виявився безрезультатним.

Платіжні проблеми посилилися і станом на липень, за інформацією видання, зачепили вже 80% двосторонніх операцій. У серпні обсяг транзакцій, що «зависли», досяг десятків мільярдів юанів, а імпортерам довелося замислитися про бартерну торгівлю і вивозити з Росії золоті зливки, щоб розплатитися з китайськими контрагентами.

При цьому системного розв'язання проблеми немає і, мабуть, не буде, визнав на Східному економічному форумі у Владивостоці голова правління МСП-банку Іван Подберезняк.

Як повідомляв Укрінформ, російсько-китайський проєкт з освоєння найбільшого в Забайкаллі Зашуланського вугільного родовища залишився без фінансування через обмеження КНР транскордонних платежів із РФ.