На війні загинув викладач факультету журналістики Львівського університету. Згадаймо Богдана Маркевича

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Богдана Маркевича.

Захищаючи Україну від російського агресора, загинув випускник та викладач факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Богдан Маркевич. Він загинув внаслідок ворожої атаки 28 вересня 2024 року. Йому було 38 років. Про це повідомила Національна спілка журналістів України.

Богдан Маркевич народився 4 вересня 1986 року у селі Осталовичі Львівської області. Навчався у середній загальноосвітній школі № 95, потім вступив на факультет журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка. Закінчивши у 2009 році навчання на факультеті журналістики, Маркевич залишився працювати асистентом кафедри мови засобів масової інформації до січня 2024 року. На початку року викладач мобілізувався до лав Збройних Сил України.

На катедрі зазначили, що пан Богдан був зразковим працівником, справжнім інтелектуалом та перспективним науковцем. Він завжди був готовий прийти на допомогу та уважно ставився до колег.

«Не пам’ятаю жодного разу, коли б Богдан відмовив комусь у допомозі, навіть якщо зовсім не мав часу, навіть якщо був втомлений. Студенти любили і поважали його, бо він завжди був привітним і чуйним, пам’ятав все про кожного, розумів, входив у становище. Богдан жив роботою, факультетом, своєю сім’єю, улюбленим племінником», – зазначила Наталя Більовська, колега та близька подруга Богдана.

За словами колег, Богдан Маркевич був зразковим працівником, справжнім інтелектуалом та перспективним науковцем

фото з відкритих джерел

Для студентів трагічна звістка холодним осіннім ранком стала не менш болючою.

«Він у мене не викладав, але я завжди знала: його пари – неймовірні. Про це розповідали всі студенти. Він завжди був щедрим на добрі слова і на найщирішу підтримку. Особливо вражала його щира включеність у всі наші студентські проєкти. І я завжди любила це все в ньому, захоплювалась, рівнялась. Обожнювала спілкуватись з ним на факультеті, він був дуже відданий своїй роботі, тому там його зустріти можна було часто. І я вдячна йому, що ми не втратили звʼязок, коли він пішов на фронт. Він писав, завжди щиро, відчувалось, що від серця. Коли він прийшов на наше вручення дипломів, ми довго-довго йому аплодували. Тому що він – про любов, про повагу. І коли він зайшов до актової зали, перше, що я йому сказала: а можна вас обійняти? І цей момент досі в мене перед очима. Є такі люди, яких бачиш – і завжди усміхаєшся, завжди. Богдан Михайлович – саме такий. Я не можу сказати «був», тому що в моєму серці він завжди таким буде, світитиме сонцем, як він це вмів», – поділилася спогадами випускниця факультету журналістики Ніка Матвієнко.

Богдан Маркевич працював асистентом кафедри мови засобів масової інформації до січня 2024 року

фото: Львівська міська рада, Facebook

Повірити у втрату невимовно складно. Для студентів та викладацького колективу факультету журналістики Богдан Маркевич залишиться світлою людиною.

«Дуже важко повірити і змиритися з жахливою реальністю… Добрий, чуйний, мужній… Спи спокійно, наш Герой, достойний Син України… Світла пам’ять про Тебе, Богдане, нехай Господь прийме у свої обійми і Царство Небесне…», – написала колега Юлія Присяжна.

Чин похорону Богдана Маркевича відбувся 2 жовтня у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові. Поховали захисника України на Марсовому полі Личаківського кладовища.

У захисника залишились батьки, сестра і племінник.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.