Популізм і криза лідерства

Перемога партії Свобода в Австрії, шалені рейтинги Альтернативи у Німеччині і зростання Сари Вагенкнехт, значні шанси Трампа на переобрання вчергове занурили Європу у розмови про популізм і його загрозу демократії.

До війни, я якраз активно працював над доповіддю майбутнє демократії, і дуже глибоко вивчав явище популізму. Не буду вас навантажувати теоріями і поясненнями цього всього, але поділюсь одним спостереженням. Поки всі ліки проти популізму зводяться до «більшого контролю за соцмережами», «медіагігієна і медіаграмотність» і тому подібні історії, на які вже витрачені мільйони євро і вони не спрацювали. На мою думку, єдиними ліками є яскраве лідерство.

Популісти перемагають не тому, що вони безпринципові чи маніпулятори (що має місце), вони перемагають тому, що вони яскраві. Подивіться більшість популістичних партій називаються на честь своїх лідерів. Їхні лідери чудові актори, оратори, і вони захоплюють порядок денний.

Ось Трамп бере і нав’язує всім питання мігрантів, бо він крутий оратор, а йому протистоїть досить безлика Гарріс чи Байден. Саме тому популісти перемагають, бо переважно проти них виступає «безлика бюрократія» за правильні цінності. Зрозуміло, що Орбан, Фіцо, Ле Пен будуть розмазувати цю «бюрократію» своїми шоу.

Але як тільки, системні партії виставляють своїх сильних яскравих лідерів, то популісти з тріском програють вибори. Свого часу таким лідером був Макрон, Джонсон, Туск до певної міри. Я переконаний, що Обама просто б розмазав Трампа своїм ораторським талантом. Зараз в Угорщині з’явився новий конкурент Орбана – Петер Мадяр, який вже починає серйозно його піджимати.

Тому насправді системним партіям і бюрократіям потрібно виховувати і розвивати лідерство. Потрібно виставляти сильних яскравих кандидатів, які доступною мовою, ораторством, акторською грою будуть тримати правильний порядок денний, і популісти, які плутаються у своїх позиціях через брак ідеології не зможуть з ними конкурувати.