Путінська вендета у Грузії

Скоро може статись найбільша електоральна перемога Кремля в іншій країні. І країна ця була обрана єзуїтськи вдало – Грузія, в якій 26 жовтня відбудуться парламентські вибори. До речі, за повністю пропорційною системою (попередні були за змішаною системою).

Саме у Грузії вдало обігрується технологія патологічного страху війни із РФ. І справа не у білбордах із зображенням зруйнованих українських міст. Справа у тому, що самі грузини, особливо на периферії, обирають грошову «синицю» у руках ніж журавля гідності у небі.

Опитування Georgian Opinion Research Business International показує, що на виборах переможе «Грузинська мрія» (59,3%), що поступово штовхає країну в обійми РФ і викреслює європейську інтеграцію з порядку денного. Блок «Єдність – Національний рух» Тінатін Бокучави, головна опозиційна сила, має лише 13%.

Опитування опозиційного каналу Formula TV показують, що рейтинг у «Грузинської мрії» лише у районі 32%. Хоча, реальної соціології по виборах у Грузії знайти важко, адже вона звичним чином використовується в якості технології орієнтування виборців.

Інші партії – у межах 5-8% і менше (на виборах встановлений 5% бар'єр). Шанси є в опозиційної сили «За Грузію» Гахарії та в Альянсу «Сильна Грузія» банкіра Хазарадзе. Певним з'єднуючим ланцюгом між цими двома партіями намагається стати президент Зурабішвілі.

Є також «Коаліція за зміни». Всі вони намагаються позиціонувати себе як альтернативу головній опозиційній партії – «Єдиний національний рух».

«Грузинська мрія» олігарха Іванішвілі пробує на цих виборах продати дві тези – мир та економічний ріст. Плюс олігарх намагається капіталізувати електоральне розширення особисто своєю персоною, адже заявив про повернення у публічну політику в якості почесного голови партії.

Перебуваючи при владі із 2012 року Іванішвілі фактично побудував ефективну мафіозну конструкцію, яка тепер віддана на геополітичний аутсорс в його приватно-кланових інтересах. І звалити її буде непосильно. У принципі, Іванішвілі побудував режим, який дуже схожий на орбанівський в Угорщині.

Опозиція повністю розбалансована, роздріблена і маргіналізована завдяки медійному тиску та міжособистісній гризні.