Стало відомо, що чекає на українських пенсіонерів у 2025 р

Пенсійна система в Україні протягом багатьох років залишається однією з найгостріших соціально-економічних проблем. Необхідність її реформування викликана як фінансовими труднощами, так і демографічними викликами. Однак, чергові спроби змінити пенсійну систему викликають чимало питань та побоювань. Про це повідомляють Коментарі, пише agronews.ua.

1 липня 2025 року в Україні стартує чергова пенсійна реформа, яка має на меті впровадження накопичувальної системи. У цій статті ми розглянемо основні аспекти реформи, її вплив на пенсіонерів, а також думки експертів щодо майбутнього пенсійної системи.

Запровадження нової пенсійної реформи в Україні має кілька важливих передумов, які виникли через складну демографічну, економічну та соціальну ситуацію в країні:

• скорочення населення. За останні роки в Україні спостерігається стабільна тенденція до скорочення народжуваності. З 2013 року цей показник щорічно падав приблизно на 7%. Особливо критичною ситуація стала після повномасштабної війни, яка розпочалася в 2022 році. За підсумками 2023 року, народжуваність знизилася на третину порівняно з довоєнним рівнем. Минулорічний показник становив лише 187 тисяч новонароджених — це найменший результат за всю історію незалежної України. У зв’язку з цим нація старіє, що створює значний тиск на пенсійну систему;
• зменшення кількості працездатного населення. Зі скороченням населення автоматично зменшується й кількість працездатних людей. За даними Міністерства економіки України, у 2021 році ринок праці охоплював 11,5 мільйона людей. На початок 2024 року в Україні було зареєстровано 10,8 мільйона працюючих громадян, які сплачували внески до солідарної пенсійної системи, та 10,5 мільйона пенсіонерів, що отримували виплати з цієї системи. Це співвідношення 1 до 1 створило серйозні фінансові проблеми для утримання пенсійної системи. Крім того, багато українців змушені достроково виходити на пенсію через стан здоров’я, особливо ветерани та військові, які зазнали поранень під час війни. Це впливає на кількість соціальних внесків, які надходять до пенсійного фонду, оскільки кожна людина, яка випадає з ринку праці, знижує фінансову базу солідарної системи;
• зниження доходів та втрата робочих місць через війну. Війна також негативно вплинула на доходи населення. Багато українців втратили роботу, що, своєю чергою, зменшило їхній страховий стаж та доходи, з яких нараховується пенсія. Традиційна солідарна система більше не справляється з навантаженням, оскільки більше п’яти мільйонів українських пенсіонерів отримують пенсії нижче 4 тисяч гривень на місяць. Для забезпечення навіть цих низьких виплат, наявних соціальних внесків не вистачає, тому держава змушена використовувати інші джерела надходжень, зокрема податки;
• величезні соціальні витрати та бюджет. Соціальний бюджет України є другим за величиною після оборонного. За словами міністра соціальної політики Оксани Жолнович, соціальна сфера потребує оптимізації, адже зростає кількість людей, які знаходяться на межі бідності або потребують особливої підтримки — пенсіонери, люди з інвалідністю, ветерани тощо. Крім того, зростання витрат на соціальні програми обмежується можливостями державного бюджету. У такій ситуації уряд змушений шукати альтернативні шляхи для підтримки пенсіонерів та водночас оптимізувати систему соціальних видатків.

Одним з ключових елементів пенсійної реформи 2025 року є перехід до накопичувальної пенсійної системи. Згідно з планами уряду, з липня 2025 року громадяни України зможуть робити обов’язкові внески на свої індивідуальні пенсійні рахунки. Ця система передбачає, що накопичені кошти будуть використовуватись на виплати пенсій через десятки років. За прогнозами, ефективність цієї системи стане відчутною лише через 20-30 років, що робить її перспективним, але довгостроковим рішенням.

Оксана Жолнович на Глобальному цифровому соціальному форумі (GLOBAL DIGITAL SOCIAL FORUM 2024) зазначила, що нова накопичувальна система повинна забезпечити громадянам при виході на пенсію гарантоване покриття у розмірі 40% від заробітної плати за повного страхового стажу. Цей показник майже вдвічі перевищує сучасний рівень. Держава також зобов’язується забезпечити прозорість механізму обрахунку пенсій, який буде базуватись на кількості років страхового стажу та сумі внесків, сплачених протягом трудової діяльності.

Оксана Жолнович зазначила, що уряд вже погодив відповідне законодавство на рівні робочих органів, і нова солідарна система пенсій запрацює з липня 2025 року. Важливо зазначити, що на момент початку реформи накопичувальна система буде обов’язковою лише для громадян, які народились після 2000 року. Інші ж категорії населення зможуть добровільно приєднатися до нової системи.

Окрім впровадження накопичувальної системи, пенсійна реформа також передбачає запровадження бальної системи для обрахунку пенсій. Як пояснив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, кожен громадянин буде отримувати бали на свій рахунок залежно від рівня заробітної плати. Наприклад, якщо людина отримує зарплату на рівні середньої по країні, вона отримає 10 балів. Ті, хто отримує вищу зарплату, можуть отримати більше балів. Щороку ці бали будуть конвертуватись у пенсійні виплати відповідно до актуальної середньої заробітної плати в країні.

Окрім пенсійної реформи, Міністерство соціальної політики також оголосило про запуск нового вебпорталу соціальних послуг. Цей портал має на меті забезпечити громадянам доступ до широкого спектру соціальних послуг в онлайн-режимі, серед яких — догляд за людьми, натуральна допомога, а також послуги з інклюзивного навчання. У майбутньому планується додати до порталу більше 20 видів різних соціальних послуг.

Ще однією важливою ініціативою є програма єПотенціал, спрямована на розвиток соціальних ініціатив та підвищення можливостей громадян.

Одним із найбільших викликів нової пенсійної реформи є фінансування. Як стверджує експерт з пенсійних питань, журналіст Сергій Коробкін, для впровадження накопичувальної та бальної систем необхідні значні кошти, але наразі в проекті бюджету на 2025 рік немає чітких показників фінансування цих реформ. Більше того, фінансові труднощі та демографічна ситуація ставлять під сумнів успішність впровадження накопичувальної системи.

Також серйозно вплинути на успішність впровадження накопичувальної пенсійної системи може економічна ситуація в країні. Зокрема, питання інфляції та знецінення національної валюти можуть значно зменшити реальну вартість накопичених коштів. Економісти попереджають, що у випадку, якщо інфляція перевищить прогнозовані рівні, пенсійні накопичення можуть знецінитися, і громадяни не отримають очікуваних пенсійних виплат.

Ще одним викликом є низький рівень довіри громадян до фінансових інститутів та держави загалом. Враховуючи досвід минулих років, коли пенсійні накопичення та заощадження громадян зникали через економічні кризи, багато українців скептично ставляться до нових реформ. Це може вплинути на активність населення у приєднанні до нової накопичувальної системи.

Крім того, за словами Сергія Коробкіна, результати впровадження накопичувальної системи будуть відчутними лише через десятки років, а на найближчій перспективі пенсіонери не відчують значних покращень.

Коробкін також висловив сумніви щодо ефективності таких заходів, як програма єПотенціал та новий вебпортал соціальних послуг, вказуючи на те, що відсутність конкретних даних та чіткої стратегії робить ці ініціативи радше маркетинговими, ніж реальними інструментами допомоги громадянам.

Пенсійна реформа 2025 року в Україні є амбітним кроком на шляху до забезпечення гідної старості для громадян. Однак її успішність залежатиме від багатьох чинників, серед яких — фінансова стабільність держави, економічна ситуація та довіра громадян до нових механізмів. Хоча уряд обіцяє значні покращення у довгостроковій перспективі, на найближчі роки українським пенсіонерам слід готуватись до нових викликів та адаптації до змін у пенсійній системі.

Перегляди: 0