Суди у Житомирі та в Києві намагалися перешкоджати двом журналісткам, які висвітлювали засідання

17 жовтня у судах Житомира та Києва двом журналісткам, які висвічували судові процеси, заборонили проводити аудіозапис та фотофіксацію. Аудіозапис згодом дозволили. Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ).

«За останні два роки моніторингу справ щодо війни МІПЛ вперше намагалися заборонити записувати аудіо у Богунському суді в Житомирі, хоча КПК дозволяє це робити всім слухачам і слухачкам. Справа стосувалася обвинувачення жінки у державній зраді: вона нібито здала росіянам інформацію про місце нагородження військових у Добропіллі на Донеччині», - йдеться у повідомленні.  

Повідомляється, що коли журналістка включила диктофон, аби почати записувати перебіг засідання, суддя сказав: «Почекайте, ми ще не давали згоду». У відповідь журналістка зазначила, що дозвіл потрібен для зйомки фото та відео, а не для аудіо. Але суддя заперечив, що для запису на диктофон дозвіл також потрібен. . 

«Тут оголошуються відомості, які можуть зашкодити правоохоронцям, тому заявляють клопотання. Тут же особисті дані прокурора, захисника», — мотивував свою позицію суддя. Хоча, зазначають у МІПЛ, імена прокурора та захисника є на сайті суду у відкритому доступі.

Крім того, у журналістки вимагали пред`явити редакційне посвідчення, якого у той день у неї при собі не було. «Хоча вона вже надавала паспорт перед початком засідання — цього мало би бути достатньо для запису на диктофон», - повідомляють у Медійній ініціативі.

Згодом журналістці дозволили робити аудіозапис судового засідання.

Натомість, зазначають в організації, «обґрунтованого пояснення, чому суд хотів порушити КПК, журналістка так і не отримала. Наступне засідання відбудеться 14 листопада. МІПЛ планує відстежувати справу надалі».

Того ж дня, 17 жовтня, інформує МІПЛ, Дніпровський районний суд Києва заборонив журналістці Аліні Кондратенко фотографувати на мобільний телефон обвинувачених і їхніх адвокатів у відкритому процесі. При цьому у залі висіла пам’ятка про права ЗМІ у відкритих судових засіданнях

«Справа стосувалася Ілони Клюге та Віталія Матюші — колишньої заступниці прокурора Оболонського району Києва та колишнього слідчого міліції Києва відповідно. Обвинувачення вважає, що вони 22 січня 2014 року затримали 72-річного пенсіонера Миколу Пасічника — це сталося під час Революції Гідності. Пасічнику оголосили підозру в організації масових заворушень і відправили в СІЗО. Лікарі виявили в нього струс мозку, забої та рвану рану на обличчі», - повідомляють у Медійній ініціативі.

Фото: колаж з сайту МІПЛ