Мовний омбудсмен заявив, що лагідної українізації більше не буде: чого очікувати

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що на зміну лагідній українізації прийшла наступальна. Про це він висловився в інтерв'ю для «УП. Життя».

Кремінь зауважив, що наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без винятку сферах суспільного життя на території України.

«Скажімо, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Так само зміни до КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення – ред.), якими передбачено штраф за порушення мовного закону. Тому цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом і, відповідно, нашою діяльністю. Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу», – сказав Кремінь.

Омбудсмен зазначив, що раніше в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури. Однак, за його словами, ситуація змінилася: вже є інструменти для моніторингу, контролю та покарання.

«Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання», – додав Кремінь.

До слова, Київ посів перше місце за кількістю скарг на порушення мовного закону. Усього в столиці було зареєстровано 365 звернень за перше півріччя 2024 року.