Що не так зі статусом критичності підприємств?

Восьмого жовтня цього року в ЗМІ з’явилась інформація про те, що Кабінет Міністрів України вирішив тимчасово зупинити процедуру бронювання від мобілізації і визначення критично важливих підприємств, щоб провести аудит раніше ухвалених рішень.

Надалі було оприлюднено витяг з протоколу №103 засідання Кабінету Міністрів України від 08.10.2024, згідно з яким Мінекономіки разом з Міноборони, іншими зацікавленими органами мають підготувати та внести для розгляду на засіданні Уряду проєкт рішення Кабінету Міністрів. У цьому проєкті мають передбачити, зокрема:

• порядок перевірки обґрунтованості прийнятих центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами, обласними, Київською міською держадміністраціями (військовими адміністраціями) рішень про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з метою бронювання військовозобов’язаних, а також перегляду таких рішень;
• анулювання військовозобов’язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації у разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання;
• зупинення до 15 листопада 2024 р. дії положень Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

У зв’язку з цим визначення критичності та подальше бронювання військовозобов’язаних було зупинене, поки що до 15 листопада.

Водночас з подивом вчора прочитав в ЗМІ звернення бізнес-асоціацій про відновлення бронювання на рівні міністерств. Згідно з їхньою думкою, до спекуляцій у визначенні підприємств критично важливими вдавалися насамперед місцеві адміністрації. Цікаво дізнатись, що це за дані, та чим обґрунтовані висновки без проведеного аудиту!

Але давайте поговоримо, що ми маємо на даний момент.

Постанова КМУ №76 від 27.01.2023 визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
• на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
• на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;
• в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі – оператори протимінної діяльності).

Саме в значній кількості підприємств, установ, організацій, які отримали статус критичності, Уряд вбачає проблематику в питанні для забезпечення мобілізації.

Проте, статус критичності надається центральними органами виконавчої влади та обласними військовими адміністраціями не на власний розсуд, а виключно у випадку відповідності необхідній кількості критеріїв. Ці критерії Кабінет Міністрів визначив у вищезгаданій Постанові. Крім цього, Уряд визначив і підтверджуючі документи, які повинен подати суб’єкт для обґрунтування того чи іншого критерія.

Також варто зазначити, що лише 22 жовтня 2024 року Уряд передбачив юридичну можливість проводити перевірки та анульовувати статус критичності підприємств за ініціативи органу, що прийняв рішення про критичність. Водночас змін в самі критерії Уряд не вніс.

Однак, без внесення змін у критерії визначення критичності підприємств, установ чи організацій, жодний аудит не забезпечить справедливого рішення про критичність та балансу між економікою і мобілізацією.

Чому так?

Для прикладу, згідно з постановою №76, підприємства, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, перевізники на автобусних маршрутах загального користування, а також перевізники міського електричного транспорту повинні відповідати двом критеріям. Одним з них може бути відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ще одним — розмір середньої заробітної плати не менший, ніж розмір середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (для Львівської області – це 13508 грн). В такій ситуації навіть підприємство із двома працівниками із заробітною платою 14000 грн має право отримати статус критичності.

Ще один приклад: лише двох критеріїв вистачає для підприємств, установ, організацій, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади. Проте, нормативного визначення «експлуатації та комплексного обслуговування майна» – немає. Тож виникає питання: що під це підпадає?! Можливо підтверджуючим документом буде угода на обслуговування генератора районної адміністрації із сумою договору на 1000 грн, а може — обслуговування обладнання АЕС.

Поки не будуть внесені зміни в постанову №76 від 27.01.2023 р. з конкретизацією критеріїв, можливо із підвищенням їх рівня, говорити про ефективність аудиту чи забезпечення справедливого бронювання та балансу між мобілізацією і економікою, не доводиться.

Львівська ОВА упродовж 2023-2024 року чотири рази зверталась до Уряду про потребу внесення змін до цієї постанови, та отримали запевнення, що пропозиції будуть розглянуті. Чекаємо.

Я не даремно згадав економіку. Можливість отримати статус критичності та бронювання працівників, змусило бізнес, який працював в тіні чи в «сірій зоні», легалізуватись і сплачувати податки. Так, за даними ДПС, станом на грудень 2023 року середня заробітна плата в Львівській області становила 15 306 грн, а станом на червень цього року — вже 18 026 грн. Крім цього, вдалося зупинити зменшення кількості найманих працівників, що спостерігалося в грудні 2023 – січні 2024 років.

Чому важлива офіційна заробітна плата? 73 % дохідної частини обласного бюджету складається із податку на доходи фізичних осіб. Нагадаю, що лише 15% ПДФО надходить до обласного бюджету, решта — це бюджети ОТГ та державний бюджет. Якщо говорити конкретніше, то за 9 місяців поточного року лише до обласного бюджету надійшло 2,67 млрд грн, що на 0,5 млрд більше у порівнянні із минулим роком. І це не просто цифри, це підтримка наших Сил Оборони. За 9 місяців місцеві бюджети Львівської області скерували на оборонні видатки 2,38 млрд грн, з яких з обласного бюджету 830 млн грн.

Згадуючи слова Президента України Володимира Зеленського про те, що для утримання одного військового потрібно мати шість платників податків, ми повинні знайти баланс між справедливою мобілізацію і збереженням економіки. Важливо це робити без емоцій в правовому полі

Суспільство чекає на рішення Уряду!

Максим Козицький