Моніторинговий візит до Одеського слідчого ізолятора: катування і жорстоке поводження

Під час візиту монітори побачили позитивні зміни: в установі проводять ремонтні роботи, керівництво закладу всіляко сприяло проведенню візиту. Серед системних порушень зафіксовано відсутність баків з питною водою, відсутність вентиляції, надмірна заґратованість і брак належного освітлення.

17 вересня 2024 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарання, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України”здійснено чергове відвідування державної установи “Одеський слідчий ізолятор” (далі СІЗО, установа, заклад).

Візит здійснено в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій Андрійович — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій Юрійович — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях належного надання медичної допомоги;
• Цвілий Олег Володимирович — член громадської ради при Міністерстві юстиції України великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катування, жорстокого, нелюдяного поводження.

Загальна інформація

Установа виконує функції слідчого ізолятора. В закладі утримуються особи, які звинувачуються у скоєнні кримінальних злочинів і стосовно яких за рішенням суду обрана міра запобіжного заходу тримання під вартою, а також засуджені судами, вирок відносно яких не набрав законної сили.

Установа розташована за адресою: вулиця Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеської області, 65000.

Керівник закладу — Чишкала Сергій Миколайович.

Установа складається з чергової частини, збірного відділення, харчоблоку, камер слідчо-заарештованих чоловіків, жінок і неповнолітніх, транзитних камер, дільниці господарського обслуговування, карцерів, медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу закладу складається з 362 посад. Фактична чисельність — 221 посада. Загальний некомплект персоналу по установі — 140 співробітників.

Планове наповнення — 1216 осіб. Фактична кількість — 1089 осіб. В установі працюють 2 психологи. В слідчому ізоляторі функціонують 394 камери, а також 4 камери господарчої обслуги.

У 2023 році померло 12 ув’язнених, у 2024 — 6. Працевлаштовано 13 засуджених, що працюють на господарських роботах згідно з трудовими договорами. У карцері станом на 12.09.2024 року — 2 особи. У медичній частині на лікуванні — 40 осіб. На обліку ВІЛ/СНІД— 102 особи, АРТ терапію приймає 101 особа.

На оперативно-профілактичному обліку в установі перебувало: схильні до самогубства — 20 особи, у 2023 році — 1 самогубство, у 2024 році — 1, схильні до членоушкоджень — 79 осіб, до втечі — 12. Злісних порушників режиму утримання — 25. Протягом поточного року від засуджених не надходило жодної скарги на неналежні умови утримання і неналежне надання медичної допомоги. 29 осіб мають інвалідність: 18 II гр. і 11 — III гр.

У власному користуванні засуджені мають 4 планшети з доступом до мережі інтернет. Протягом 2023 року було зафіксовано 219 випадків тілесних ушкоджень: з них 160 під час прибуття і 59 випадків під час перебування в установі. Протягом 2024 року —186 випадків: з них 143 під час прибуття і 43 під час перебування в станові.

Групою моніторів проведено опитування близько 187 ув’язнених і засуджених. Варто зазначити, що адміністрація не приховує недоліки в установі, керівництво закладу всіляко сприяло проведенню моніторингового візита, що можна вважати ознаками відкритості і прозорості, належним і адекватним реагуванням на порушення прав людини.

Позитивний досвід

В установі проводяться системні ремонтні роботи.

Відремонтовані спортивні майданчики.

Кімната психологічної роботи.

Прогулянкові дворики.

Камери для тримання неповнолітніх та інші камерні приміщення.

Молитовна кімната.

Це можна вважати здійсненням певних заходів для забезпечення належних умов утримання в установі.

Факти, виявлені під час відвідування: катування і жорстоке поводження

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав ув’язнених та засуджених осіб.

1. У порушення абзацу 2 статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, пункту 10 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями, площа в окремих камерних приміщеннях для тримання слідчо-заарештованих складає менше ніж 2,5 м². Так, у камерному приміщенні № 295, де перебувало 4 ув’язнених чоловіків, площа камери згідно з актом вимірювання жилої площі складає 7,2 м². Таким чином фактична площа на одну особу взяту під варту складала 1,8 м². Аналогічні порушення норми площі у камерних приміщеннях установи було встановлено у камерах №№ 289; 290; 299/2 тощо.

У пункті 13 Сьомої Загальної доповіді Європейського комітету з питань запобігання катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (далі — Комітет) зазначається, що проблема з переповненими камерними приміщеннями призводить до негігієнічних умов, постійної відсутності приватності, перезавантаження медичних служб та інфраструктури установи та приходить до висновку, що доволі часто негативний вплив перенаселення мав наслідком нелюдські або принизливі умови утримання в’язнів (CPT/Inf (97) 10).

На додаток Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році вкотре закликає українську владу вжити заходів, відповідно до давньої рекомендації Комітету, для перегляду існуючих правових норм щодо житлової площі для осіб, взятих під варту, щоб гарантувати щонайменше 4 м² на особу в камерах для кількох осіб (не враховуючи площу, зайняту туалетами в камерах). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 38).

2. У порушення статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 17.2 Європейських пенітенціарних правил (далі — ЄПП) моніторами встановлено випадки порушення вимог щодо роздільного тримання ув’язнених. Так, у камерних приміщеннях №№ 531,527,537,557,568,563,575,295,287,299,103, та 110 утримувалися особи, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі разом з особою, яка/які вперше притягнута до кримінальної відповідальності.

Зазначене свідчить про системне недотримання адміністрацією установи вимог щодо забезпечення належного контролю за розміщенням ув’язнених, не відповідає принципам динамічної безпеки та призводить до порушення прав в’язнів на особисту безпеку, що суперечить національному законодавству та міжнародним стандартам, зокрема статті 3 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод.

3. Серед системних порушень зафіксовано відсутність баків з питною водою, відсутність вентиляції, надмірна заґратованість і брак належного освітлення. Опитані особи повідомили, що п’ють воду з крана.

У камерах для тримання засуджених/слідчо-заарештованих, камерах медичної частини, карцерних приміщеннях через надмірну заґратованість та нестачу природного освітлення постійно увімкнено загальне освітлення. Згідно з додатком Ж “Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель”, ДБН В.2.5-28:2018 “Природне і штучне освітлення”, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.10.2018 року №264, освітленість робочих поверхонь спальних, житлових кімнат має складати 150 Люкс.

У камері №514 зафіксовано 17 ЛЮКС, у камері №115 — 11,3 ЛЮКС, у камері №804 — 31 ЛЮКС, у камері №805 — 21 ЛЮКС, у камері № 803 — 2,7 ЛЮКС, карцер №407 — 15,8 ЛЮКС, карцер №409 — 20 ЛЮКС, у камері №118— 11,8 ЛЮКС, у камері (палаті) №713 — матове скло 3,7 ЛЮКС, у камері (палаті) № 712 — матове скло, у камері (палаті) №711— 25,8 ЛЮКС, у камері (палаті) №709 — матове скло.

4. Під час відвідування установи від ув’язнених надходили скарги на систематичне вимагання коштів, застосування до них фізичного та психологічного насильства. Так, під час конфіденційної бесіди було отримано інформацію про те, що групою в’язнів здійснюється вимагання коштів, зокрема в осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів.

Крім того, моніторинговою групою було встановлено існуючу практику сегрегації та стигматизації окремої особливо вразливої категорії ув’язнених, відомої як “відторгнуті загалом”, яка ґрунтується на негативному впливі неформальної тюремної ієрархії та призводить до дискримінації, неприпустимих обмежень у визнанні, реалізації та користуванні загальновизнаним основоположним правом на повагу до людської гідності даних осіб.

Так, під час конфіденційної бесіди один з ув’язнених, зазначив, що після прибуття до Одеського СІЗО, його було поміщено до камери, де групою в’язнів, серед яких були особи, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі, використовуючи неформальний поділ на касти визначили його місце у категорії в’язнів, так званих “відторгнутих загалом”. Після чого його було переведено до іншої камери, де перебував інший в’язень, якого також було віднесено до зазначеної категорії ув’язнених осіб, де надалі вони вимушені перебувати в ізоляції від загальної маси ув’язнених, зазнавати утисків, окремо харчуватися, прати особистий одяг та виконувати брудну роботу з прибирання, зокрема у камерах-палатах та коридорі медичної частини.

У доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що персонал та адміністрація пенітенціарних установ в цілому зобов’язані захищати фізичну та психологічну недоторканність усіх засуджених, у тому числі від нападів з боку інших засуджених. Цей позитивний обов’язок передбачає, що пенітенціарний персонал повинен вживати рішучих заходів для запобігання епізодам залякування та насильства між ув’язненими і негайно втручатися, якщо такі акти відбуваються. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 44).

Разом з тим, Комітет закликає українську владу розробити та впровадити комплексну стратегію боротьби з насильством та залякуванням серед засуджених та подолання явища неформальної ієрархії серед засуджених з усіма його негативними наслідками. У цьому контексті пенітенціарна адміністрація повинна також раціоналізувати оцінку ризиків і потреб, класифікацію та розподіл окремих засуджених з метою забезпечення того, щоб засуджені не піддавалися впливу інших засуджених, які можуть завдати їм шкоди. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 45).

5. Відповідно до службової документації, станом на 01.10.2024 року загальний некомплект по установі складав 144 посади (38%) від штатної чисельності персоналу. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку із чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

6. У камерних приміщеннях встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що забезпечує право на повагу до приватного життя. Так, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка у деяких камерних приміщеннях розташовані впритул одне до одного, що не забезпечує ув’язненим особистого простору (камери №№115,130,132,133 тощо).

Санвузли у деяких камерах не містять достатніх перегородок або дверцят, які дозволяють усамітнитись, що порушує вимогу правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил (камери №№114,117,118,286,289,290 тощо). Крім того, у порушення вимог статті 11 Закону про попереднє ув’язнення та пункту 2 глави 3 розділу ІХ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 (далі — ПВР СІЗО) ув’язненим не забезпечуються належні матеріально-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

Практично в усіх камерних приміщеннях ув’язненими проводиться прання та сушіння одягу, що свідчить про неналежну організацію надання лазне-пральних послуг в установі. Окремі камерні приміщення потребують проведення ремонтних робіт з заміною санітарно-технічного обладнання та електромережі. Присутній наявний неприємний запах, антисанітарія, на стелі деяких камерних приміщень надмірна сирість, стеля та стіни вкриті пліснявою від затікання води, значна захаращеність особистими речами, постільні речі, матраци потребують заміни.

Разом з тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, зменшити наповнюваність камер таким чином, щоб на одну взяту під варту особу припадало щонайменше 4 м² житлової площі (не враховуючи площі, яку займають внутрішньо камерні туалети); всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатнього доступу до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

7. Під час відвідування приміщень збірного відділення встановлено, що їхнє обладнання не повною мірою відповідають вимогам Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їх забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за №1274/21586.

Так, у приміщеннях збірного відділення відсутні приміщення: перукарні, душової, камери карантину, складу для зберігання особистих речей, камери для хворих (камера-ізолятор), кімнати для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів і миття столового посуду. Більшість камерних приміщень для тимчасового перебування осіб, узятих під варту не обладнані баками для питної води, санвузлами, столами, вішалками настінними тощо. Відсутні система водопостачання та водовідведення.

Крім того, до зазначених камер належне природне освітлення не надходить через відсутність вікон. Зазначене свідчить про порушення прав ув’язнених на гуманне ставлення та на повагу до їхньої людської гідності, згідно з частиною третьої статті 1 Закону України “Про попереднє ув’язнення”.

Разом з тим Комітет у своїй 11-й загальній доповіді зазначає, що заходи безпеки ніколи не повинні передбачати позбавлення ув’язнених природного світла та свіжого повітря, право на яке має кожний в’язень. Ба більше, відсутність сонячного світла і свіжого повітря створює умови, сприятливі для поширення хвороб — зокрема, туберкульозу. (пункт 30 (CPT/Inf (2001) 16).

8. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення вимог Додатка 10 Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення) відсутній “Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці”. У порушення вимог Додатка 9 Положення відсутній “Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці”.

Так, під час спілкування та вивчення документації, моніторинговою групою було встановлено, що працівники лазні, пральні не пройшли вступний інструктаж з питань охорони праці, що порушує вимоги пункту 4.1 Положення. У порушення пункту 2.6.2 розділу II Положення душові сітки у лазні не облаштовані водорозбірними кранами для гарячої та холодної води, у зв’язку із чим ув’язнені та засуджені під час прийняття гігієнічних процедур не мають можливості регулювати температуру води у душі.

Приміщення пральні потребують проведення ремонтних робіт. Крім того, в приміщенні пральні грубо порушуються вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, затверджени наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстровани у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697, (далі — Правила пожежної безпеки), зокрема, відкриті двері електрощитових, що може призвести до ураження ув’язнених чи персоналу СІЗО електричним струмом та інших негативних наслідків.

9. У порушення Пункту 3 глави 2 розділу III ПВР СІЗО прогулянкові дворики №№1;4 не обладнані достатнім укриттям від атмосферних опадів.

10. Згідно з пунктом 3.1 Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5, праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою — підприємцем або юридичною особою, для яких засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг.

Разом з тим встановлено, що адміністрація СІЗО використовує працю засуджених на посадах працівників відділення СПС з господарчого обслуговування в їдальні без її оплати протягом двох місяців. Так, під час вивчення документації встановлено відсутність укладеного трудового договору із засудженим Д., який є працівником харчоблока, у зв’язку з відсутністю паспорта.

Одеська міська медична частина № 21 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Миколаївській та Одеській області

Під час відвідування моніторинговою групою вивчено медичну документацію, оглянуті приміщення медичної частини на їхню відповідність до вимог законодавства України та міжнародних стандартів та були виявлені недоліки в роботі Одеської міської медичної частини №21, що призводять до порушення прав засуджених та осіб, які тримаються під вартою в ДУ “Одеський слідчий ізолятор”, зокрема:

1. У порушення пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України № 285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній документ, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

2. Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року №1394 “Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році” НСЗУ оплачує медичні послуги, які надаються за направленнями в паперовій формі пацієнтів, які утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, до забезпечення створення закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби технічної можливості виписувати електронні направлення.

Проте, через відсутність у засуджених осіб укладених декларацій з лікарем первинної медичної допомоги вони не мають можливості отримати необхідні медичні послуги за кошти НСЗУ, що призводить до порушення вимог абзаців 4 та 5 статті 4 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

3. У порушення вимог пункту 5 глави 5 розділу ІІ Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року №1348/5/572 на одного пацієнта, який перебував на стаціонарному лікуванні в медичній частині, не заведена форма первинної облікової документації № 003/о “Медична карта стаціонарного хворого”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, до якої повинні вноситись усі дані щодо лікування та діагностики в стаціонарі медичної частини, у тому числі ті, що отримані під час обстеження хворого, з листом призначень.

4. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаної пацієнтом, який перебував у стаціонарі, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнтів для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93) 12-part).

5. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200. Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо. Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом з тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування. Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків.

Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86) .

6. У порушення Заходів та Засобів щодо запобігати інфікуванню при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасного розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та інших засуджених.

7. Відповідно до пункту 43 Третьої Загальної доповіді рекомендацій Комітету, утримувати душевнохворого ув’язненого і доглядати за ним слід в лікарняному закладі з достатнім обладнанням і належним чином підготовленим персоналом. Таким закладом могла б бути звичайна (цивільна) психіатрична лікарня або спеціально обладнаний психіатричний заклад в рамках пенітенціарної системи. Відповідно до 44 пункту Третьої Загальної доповіді рекомендації Комітету, лікування психічно нестійкого та буйного пацієнта слід проводити під суворим наглядом із забезпеченням догляду за хворим, та, якщо це буде визнано необхідним, із застосуванням заспокійливих медичних препаратів.

Разом з тим, моніторинговою групою було виявлено особу з розладами психіки, яка перебувала на стаціонарному лікуванні в камері-палаті для соматичних хворих.

8. У порушення пункту 4 глави 1 розділу X Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року №1769/5 (далі — ПВР СІЗО), в стаціонарі відсутній ізолятор для осіб із розладами психіки для ув’язнених, які становлять небезпеку для оточення.

9. Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого 025/о до форми первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2024 року №186, не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 року №239/5/104 (далі — Порядок).

Відсутність фіксації належним чином тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part), де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади.

10. Згідно з пунктом 10 глави 2 розділу IX ПВР СІЗО, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок” на кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за №662/23194.

Моніторинговій групі було надано підроблені особисті медичні книжки форми № 1-ОМК, оформлені на засуджених з-поміж господарського обслуговування, до яких було внесено відомості щодо проходження медичних оглядів, видані Одеською міською медичною частиною №21 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Миколаївській та Одеській області з відповідним відтиском печатки та фотокарткою.

Разом з тим, особиста медична книжка форми №1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194, є офіційним документом, який видається установою, яка має право видавати такий документ (яка має ліцензію на медичну практику та акредитаційний сертифікат), а саме, закладом охорони здоров’я, де проводився медичний огляд, і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб. Одеська міська медична частина №21 до таких закладів не відноситься.

11. Диспансерний нагляд здійснюється за 29 особами які мають інвалідність. Із них Ⅱ гр. — 18 осіб; Ⅲ гр. — 11 осіб. Разом з тим, у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що не всі особи з інвалідністю мають індивідуальні програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності

12. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

13. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їх здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

14. У порушення “Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами” затверджених наказом МОЗ України від 08.06.2015 року №325, філією ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Миколаївській та Одеській області не укладено угоду зі спеціалізованою установою на утилізацію медичних відходів, у зв’язку з чим в медичній частині з початку 2024 року не організовано належного збирання, сортування та утилізацію медичних відходів.

15. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини позбавлений можливості здійснювати запити на телемедичне консультування та отримувати консультацію для надання медичної допомоги ув’язненим та засудженим особам з технічних причин.

16. Під час перевірки справності дефібрилятора було встановлено, що термін придатності електродів минув. Разом з тим, Комітет рекомендував, щоб медичні служби в усіх відвіданих в’язницях (і всіх інших пенітенціарних установах в Україні) були оснащені обладнанням для порятунку життя (Доповідь Комітету за результатами візиту в Україну в 2017 році, (CPT/Inf (2018) 41) пункт 87).

17. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації, наявні пошкоджені розетки, оголені електричні дроти.

18. Приміщення кабінету лікарів та рентгенкабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за № 1256/14523.

19. У камері палаті медичної частини моніторами зафіксовано вікно яке було обладнано матовим склом. У своїй доповіді за результатами візиту до України в 2020 році Комітет вже звертав на це увагу та рекомендував вжити заходів для перегляду дизайну вікон у камерах для того, щоб дозволити ув’язненим бачити, що знаходиться поза межами камери. CPT/Inf (2020) 40) пункт 48).

Рекомендації:

1. Забезпечити належні умови утримання осіб, відповідно до мінімальних стандартів житлової площі на одного ув’язненого;

2. Забезпечити вимоги роздільного тримання осіб, передбачені статтею 8 Закону “Про попереднє ув’язнення”;

3. Забезпечити камери баками для питної води місткістю не менше 15 літрів;

4. Забезпечити належне освітлення в камерних приміщеннях;

5. Усунути надмірну загратованість у камерах;

6. Припинити практику сегрегації та стигматизації ув’язнених;

7. Забезпечити належні умови тримання ув’язнених з дотриманням права на приватність;

8. Забезпечити дотримання вимог законодавства в збірному відділенні;

9. Забезпечити належне банно-пральне обслуговування;

10. Забезпечити належні умови праці засуджених;

11. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у Одеській міській медичній частині №21 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Миколаївській та Одеській області;

12. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 року №239/5/104 та інших нормативно-правових актів;

13. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів;

14. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”;

15. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі;

16. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог законодавства;

17. Забезпечити проведення належного медичного огляду осіб, які працюють з харчовою продукцією та видачу особистих медичних книжок;

18. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують;

19. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”;

20. Забезпечити засуджених та ув’язнених осіб угодами з лікарями, які надають первинну медичну допомогу в закладах охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України;

21. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених та ув’язнених осіб;

22. Забезпечити належну утилізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення;

23. Забезпечити обладнання необхідної кількості ізоляторів для інфекційних хворих;

24. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С;

25. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог;

26. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування;

27. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів;

28. Провести заміну накладок до зовнішнього автоматичного дефібрилятора.