Як має діяти Україна у разі нової блокади кордону з Польщею

Вже 15 листопада, тобто наступного тижня, кордон з Польщею знову може бути заблокований.

До польських прикордонних органів територіального самоврядування (гмін, які є приблизним відповідником українських ОТГ) подані заявки на проведення масових заходів, починаючи з зазначеної дати.

І хоча деякі гміни відмовляють у проведенні заходів біля доріг, котрі ведуть до прикордонних переходів, однак такі відмови оскаржують у судах.

При цьому суди скарги задовольняють (себто дозволяють масові заходи), посилаючись на те, що не є доведеними негативні наслідки попередньої блокади, яка почалася восени минулого року і тривала до весни цього року.

Польсько-українська господарська палата надіслала звернення до польських підприємців, у якому закликала надати підтвердження своїх збитків від блокади, щоб вони могли бути використані у судах для недопущення блокування кордону.

Хто конкретно і з якою метою планує блокувати кордон України цього разу наразі – невідомо.

Виходячи з досвіду минулої блокади, можна припустити, що організаторами виступають одні й ті самі люди.

Проте, щоб дізнатися це напевно, а відповідно, мати свої важелі впливу, потрібно контактувати безпосередньо з гмінами та отримати відповідні документи.

Хто це має робити? Теоретично, для цього існує посольство України в Польщі, яке має великий штат людей, зокрема цілий торговельно-економічний відділ.

Посольство є у Польщі, власне, для того, щоб бути в контексті та не допускати подібних ситуацій.

І фактично воно свою функцію не виконує.

Більш того, якщо подивитися сайт посольства, а саме розділ, де описується поточна діяльність, то складається враження, що питання блокади кордону посольства України не стосується.

Як цьому протидіяти? Очевидно, що апеляції до європейських структур та спроби якось там кулуарно домовитися не працюють.

Потрібно діяти:.

У офіційному правовому полі, тобто через судову гілку влади Польщі.

Тут слід зазначити, що суд приймає рішення на засадах змагальності, на підставі та в межах доводів сторін.

Приміром, торговельний обіг Польщі з Україною у 2023 році склав (згідно з офіційними даними Польщі) еквівалент близько $17 млрд, з яких продажі Польщі до України – понад $12 млрд, а продажі України – менш як $5 млрд.

Різниця у 2,5 раза на користь Польщі.

І це при тому, що продажі з України у більшості становить сировина з низькою доданою вартістю, а продажі з Польщі – готова продукція з високою доданою вартістю.

Виходить, що від співпраці з Україною виграє перш за все Польща.

А відповідно, у разі припинення співпраці програє також перш за все Польща.

Тому якщо якась вузька група людей блокуватиме кордон з Україною, то вона діятиме не лише на шкоду Україні, але перш за все на шкоду загальним інтересам Польщі.

Але якщо цього у суді не заявити, то для суду ситуація буде виглядати так, що для захисту інтересів іноземної держави обмежуються права громадян Польщі на протест.

Україна має бути набагато активнішою на медійному полі.

Зокрема, доносити зазначені вище аргументи.

Заяви від представників українського уряду у стилі "терпіть, бо у нас війна" перестали сприйматися ще минулого року.

Будь-яка аргументація від представників уряду України у стилі "потерпіть, бо у нас війна", а зараз вже і "допоможіть, бо у нас війна" – вже не сприймаються.

Замість цього мають бути озвучені логічні та раціональні аргументи.

І такі аргументи є.

Я особисто спілкувався як безпосередньо з пересічними поляками, зокрема рядовими протестувальникам, так і з представниками уряду та менеджерами агробізнесу Польщі.

Більшість поляків сприймають Україну як доброго сусіда та партнера і не налаштовані саме проти України.

Отже, чи можна порозумітися з поляками та прибрати саму можливість блокади кордону? Безумовно.

Але цього не можна досягти кулуарними перемовинами, в тому числі тиском через ЄС.

Поляки діятимуть у себе в країні так, як вважають правильним.

Для розв'язання проблем на польському кордоні, як би дивно це не звучало, потрібно діяти в офіційному правовому полі Польщі і відстоювати свої інтереси саме в польських судах.

Тобто лобіювати інтереси України через PR-проєкти, а також захищати інтереси України, котрі порушуються – з використанням судової гілки влади.

Теоретично, цим мало б займатися посольство України в Польщі.

Проте, враховуючи, що вони цим не займаються, єдиними силами, які можуть координовано діяти у цьому напрямку, є бізнес-спільноти.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.