Республіканська партія тепер має контроль над Сенатом США. Втім, зараз ми розповімо, що саме відбувається зараз, а що було й до виборів.
Завдяки успіхам на виборах у Західній Вірджинії та Огайо партія гарантує собі мінімум одну палату Конгресу США. Але Конгрес складається з двох палат – Сенату та Палати представників. У цей самий час республіканці мають більшість у Палаті представників.
У Сенаті розподіл голосів складає 51:42 на користь республіканців. У Палаті представників вони поки що попереду демократів, 189:165. Але підрахунок голосів ще триває, тож це попередньо.
Місце в Сенаті, ймовірно, займе республіканський губернатор Західної Вірджинії Джим Джастіс. У Огайо сенатором стане інший республіканець, Берні Морено. Ці перемоги дозволили республіканцям отримати більшість у Сенаті з результатом 51:49.
Згодом перевага республіканців у Палаті представників може збільшитися до 220:212. Це в тому разі, якщо підрахунки завершаться у позитивному для республіканців ключі.
Станом на зараз республіканці виграли у певних регіонах, що довгий час контролювались демократами. А в «хиткій» Пенсільванія вирвались уперед, як і у Північній Кароліні.
Демократи також виграли одне місце, яке раніше обіймали республіканці. Це сталось у штаті Алабама. Також демократи мали успіх на півночі штату Нью-Йорк.
Республіканці мають шанс наростити свою перевагу у Сенаті, якщо здобудуть перемогу в Монтані. Це штат, де зазвичай домінують саме вони.
Втім, Reuters також підкреслює, що Республіканська партія навряд чи досягне 60 голосів у Сенаті, необхідних для легкого просування законодавства.
Демократам тепер потрібно здобути принаймні шість місць, аби мати контроль над палатою на 435 місць.
А щоб читачі не впадали у депресію, нагадаємо головну відмінність України від США. Там партії – дійсно партії. У республіканців на кожного опонента допомоги Україні знайдеться свій Ліндсі Грем, який нас підтримує. І так само у демократів.
Тож замість посипання голови попелом рекомендуємо згадати про те, що конкретно зараз у нас є в рази важливіші справи. І з будь-якою американською владою треба контактувати адекватно. Бо двопартійна підтримка має свою ціну. Тобто подвійний тиск.