/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F09b1c2e01b11903ba44c9fe333a88185.jpg)
Пам’яті пластуна, десантника Ігоря Приступи
Ігор Приступа загинув у ніч на 16 червня 2024 року на Донеччині.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F4887dd93ab03efab4232de6731a0e14b.jpg)
«До Пласту Ігор вступив на початку 1990-х і активно пластував орієнтовно до 1997 року в Луцьку (Станиця «Волинь»). Член пластового гуртка «Бобри» 9 куреня УПЮ ім. Василя Стуса (виховник Олег Климчук, ЧК). Був курінним, курінним писарем. Пластову Присягу склав 10 лютого 1994 року. Здобув ступінь розвідувача. Ігор був учасником перших спортивно-вишкільних таборів «Калиновий оберіг», учасник табору «Повстанські ночі-92», інструктором із самозарадності на таборі «Нідедітись»-1996, а також учасником крайового мандрівного виховно-вишкільного табору з особливим завданням «Заграва-96», - повідомили у Пласті.
Чоловік мав пластове псевдо «Корнет». Воно ж згодом стало і його позивним у війську.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F65fbe219cf2155a95fb3b49a98fefdbd.jpg)
Із 2014 року Ігор був активним волонтером – саме за цю діяльність був нагороджений церковним орденом ПЦУ від митрополита Епіфанія.
У 2015 році пішов до війська, півтора року брав участь в АТО.
Після повернення працював в судовій охороні. Згодом мешкав у Братиславі (Словаччина), де ремонтував автомобілі. Пізніше перебрався до Швеції, будував там гірськолижний курорт.
З початком повномасштабного вторгнення 26 лютого 2022 Ігор повернувся в Україну.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F78069a79d8ef38790ae59ae13b0d3eba.jpg)
Служив головним сержантом роти ударних безпілотних комплексів в 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Нагороджений орденом «За мужність». Кілька разів в боях отримував контузії.
На прощанні з військовим у Луцьку його товариш Андрій Зубенко зазначив, що за життя Ігор був дуже веселим.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fd1676009e6199a63c0f2ce6887dbcbf0.jpg)
«Іноді бували моменти, коли все дуже погано – а з ним зідзвонишся, то він завжди підтримає чи міцним слівцем, чи «копняком». Це допомагало виходити із складних ситуацій», - каже чоловік.
Друг Ігоря Сергій Абрамчук не дочекався розмови з ним – напередодні загибелі «Корнет» обіцяв приїхати у відпустку та зустрітися.
«Ми багато про що не договорили. Україна втратила гідного сина. Це була людина з великої літери», - сказав Сергій.
Ігор Приступа загинув при виконанні бойового завдання в ніч з 15 на 16 червня 2024 поблизу с. Скучне Очеретинської селищної громади Покровського району Донецької області.
Поховали Героя 20 червня 2024 року у секторі військових поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа на Волині.
У військового залишилися дружина, донька та син.
Шана і слава Герою!
Фото: Луцька міська рада, Пласт

