Микола Чернотицький: Плинність кадрів та втома людей усередині компанії — основні виклики 2024 року

Оригінал публікації на сайті  «Інституту масової інформації» за посиланням

Питання талантів у нас сьогодні гостро стоїть

Скільки людей наразі працює у вашій команді й чи відчуваєте ви кризу кадрів?  

Наразі в нас працює близько 3700 людей. Так, у нас є плинність кадрів. Загалом питання талантів у нас сьогодні гостро стоїть. У нас є співпраця з Університетом Грінченка, Українським католицьким університетом. Ми дуже відкриті до таких співпраць. Що більше студентів приходило б до нас і бачило, як усе працює, то краще. Ми б тоді змогли їх обирати. Це був би такий місток між нами й людьми, які спробували б себе в журналістиці й не тільки. Направду криза кадрів стосується не тільки журналістських професій.

Які інновації ваша команда впровадила за останній рік?

У нас великий спектр впроваджень, зокрема робота зі штучним інтелектом, який використовується по-різному. У нас великий спектр різних напрямів, і в кожному є щось новеньке. Починаючи від нової техніки, закінчуючи новими підходами.

Зокрема, ШІ використовується в роботі з перекладами й у продакшені. Я не впевнений, що в нас досить ресурсів для цього, але ми рухаємося в цьому напрямку завдяки Дмитру Шоломку (раднику голови правління з диджитал-трансформацій), генпродюсерці цифрових платформ Суспільного Вікторії Мурованій та керівнику напряму розроблення цифрових продуктів Кирилу Єсіну, вони до цього дуже оптимістично підходять і приділяють увагу.

Люди втомлюються, і їм треба допомагати

З якими викликами зіткнулася ваша команда цього року і як ви їх вирішуєте?

Якщо про зовнішні виклики казати, це одна річ. Якщо сфокусуватися на внутрішніх, це плинність кадрів, це втома людей усередині компанії. В кожному вирішення по-різному. Наприклад, щодо втоми внутрішньої. Нещодавно ми робили невеликий ретрит для команди Харкова. Люди втомлюються, і їм треба якось допомагати. Ми співпрацюємо з донорськими організаціями, з іншими медіа для того, щоб організовувати такі ретрити. Мені здається, це правильно. Якщо казати про винагороду, я сподіваюся, що бюджетний процес, у якому ми зараз перебуваємо, завершиться, і сума буде достатньою для того, щоб винагорода журналістів була збільшена до прийнятного рівня.

Цього року Суспільне отримало лише 35% суми, яка має бути відповідно до законодавства?

Формально так. У 2024 році ми отримали 1,85 млрд, це 32% визначеної за законом суми. За законом ми маємо отримати 0,2% загальної суми видатків державного бюджету. Проте ми розуміємо, що в країні війна і левова частка бюджету країни йде на оборону, велика частина видатків відбувається завдяки міжнародній підтримці. Тож ми вважаємо справедливим рахувати не від загальної суми видатків, а без урахування видатків на оборону країни. Отже, бюджет Суспільного мав би бути 2,8 млрд. Тобто це однаково менше, ніж ми отримали.

Як формується ваш бюджет і за кошт яких джерел фінансування? Однаково ж є гранти.

Гранти закривають нам 5–10% нашого бюджету. Ми занадто великі, щоб перекриватися тільки грантами. Наша найбільша стаття витрат – це заробітні плати. На команди новин разом із центром іде десь 40% усього фонду заробітної плати – це новини всіх регіонів, включно з центром.

Чи спричиняє втома співробітників плинність кадрів? Чи йдуть люди не через зарплату, яка їх може не влаштовувати, а саме через втому?

Так, люди вигорають, це правда.

Питання ефективності – це як досягнути результатів за найменшу кількість ресурсів

Що, на вашу думку, потрібно змінити, щоб українські медіа могли працювати ефективніше попри всі виклики?

Я не готовий казати за всі українські медіа. Я думаю, що питання ефективності – це як досягнути результатів за найменшу кількість ресурсів, якими ти розпоряджаєшся. Це питання до кожного медіа окремо, як вони можуть бути ефективніші.

Як ви оцінюєте відносини Суспільного мовлення з владою та загалом ставлення влади до медіа?

Відносини складні і непрості. Часом хотілося б кращого ставлення влади до медіа. Є поле для зростання.

Чи є кримінальне провадження щодо розкрадання окупантами майна в Херсонській філії і як ви відстежуєте майно Луганської, Донецької та Кримської ОДТРК?

Щодо всього майна, яке в нас є і яке перебуває чи перебувало на окупованих територіях, ми передаємо дані до правоохоронних органів. Також над цим працюють наші юридичні підрозділи.

Якою ви бачите долю Київського телецентру "Олівець"? Наскільки я знаю, НСТУ давно не користується цим приміщенням.

Ми не використовуємо "Олівець" із 2022-го, але продовжуємо витрачати кошти на його утримання. Це досить велика сума, хоча й менша, ніж було до війни. У компанії є чимало напрямів, де ці кошти працювали б значно ефективніше. Тому ми розглядаємо питання відчуження цього комплексу. Ми готові як повернути його державі, так і виставити на продаж.

На чому зараз фокусується ваша команда?

Ми сфокусовані на інформуванні – це наш основний напрям. Також займаємося документалістикою. Не забуваємо про спорт, бо спорт – це про об'єднання країни. Тому інвестуємо в спортивне мовлення. У нас є і журналістські розслідування, сфокусовані на воєнних злочинах. Водночас ми продовжуємо інвестувати невеликі кошти в дитячий контент, але основний акцент на новинах та інформаційному мовленні.

Микола Чернотицький. Фото – колаж ІМІ