У Москві через «порушення пожежної безпеки» закрився музей історії ГУЛАГу

Музей історії ГУЛАГу повідомив, що тимчасово призупинить свою роботу з 14 листопада. Повідомлення про це з'явилося у Telegram-каналі музею увечері 13 листопада.

«В результаті огляду музею фахівцями Центру експертиз, досліджень та випробувань у будівництві [міста Москви] було виявлено порушення пожежної безпеки. Згідно з висновком, вони створюють загрозу для безпеки та комфортного перебування відвідувачів музею і мають бути усунені», – йдеться у повідомленні.

До якого моменту не працюватиме музей, не повідомляється. Влада Москви також жодним чином не коментувала те, що трапилося.

Джерело агентства «Москва» у департаменті культури Москви повідомило, що обмеження пов'язані з тим, що на території музею розміщено вентиляційну камеру Московського метрополітену, а «пожежа і дим можуть негативно вплинути на працездатність системи вентиляції Московського метрополітену».

Музей історії ГУЛАГу засновано 2001 року. Музей збирає та вивчає матеріали державних та сімейних архівів, спогади учасників подій та їх особисті речі, предмети, знайдені у місцях розташування таборів. Постійна експозиція показує етапи формування каральної системи у 1918–1956 роках. та її вплив на долі людей.

2023 року російський суд ліквідував Сахарівський центр. Раніше московська влада влада розірвала з ним договір оренди на всі його приміщення в столиці Росії: будівлю самого центру (це особняк, збудований у другій половині XIX століття), виставковий зал та квартира в будинку на вулиці Земляний Вал, де зберігався архів Андрія Сахарова. Усі матеріали архіву було відправлено  на склад.

У доповіді йдеться, що практика застосування тортур найчастіше мала один сценарій, що свідчить про їхній систематичний характер. Колишні полонені постійно описували одні й ті ж жорстокі методи, створені задля залякування, приниження, примусу і покарання. Комісія наводить дані про те, що в тортурах, яким піддавалися полонені в місцях їхнього утримання, брали участь співробітники ФСБ та Федеральної служби виконання покарань, і що вони діяли скоординовано та з чітким розподілом обов’язків під час тортур. 

Крім побиття, тортур електрострумом, голодом і спрагою, російські наглядачі використовували сексуальне насильство, переважно проти полонених чоловічої статі.