В метеориті, що роками лежав у шухляді університету, знайшли докази рідкої води на Марсі

Метеорит, знайдений у шухляді

Ще у 1931 році вчені натрапили на метеорит, який вислизав від їхнього погляду багато років. Насправді ніхто навіть не знає, скільки він пролежав у шухляді перед тим, як його знайшли, і хто його взагалі туди поклав. Але потрапивши нарешті до рук науковців, камінь почав розкривати свої секрети, повідомляє 24 Канал з посиланням на статтю Purdue University.

Метеорит Лафайєт — це частково скляний шматок космічної породи довжиною близько 5 сантиметрів. Спочатку ніхто не знав, звідки він походить. Лише у 1980-х роках дослідники виявили, що гази, які містяться в таємничому об'єкті, відповідають марсіанській атмосфері, виміряній спусковим апаратом NASA "Вікінг".

На початку вивчення метеорита вчені також дізналися, що його мінерали взаємодіяли з рідкою водою під час свого формування. Однак ніхто не знав, коли ці мінерали утворилися. Нове дослідження, опубліковане 6 листопада в журналі Geochemical Perspectives Letters, показує, що їм менше мільярда років.

Ми не думаємо, що в цей час на поверхні Марса було багато рідкої води. Натомість ми вважаємо, що вода з'явилася внаслідок танення прилеглого підземного льоду, який називається вічною мерзлотою, і що танення вічної мерзлоти було спричинене магматичною активністю, яка періодично відбувається на Марсі й донині,
– каже авторка дослідження Марісса Тремблей, доцентка кафедри наук про Землю, атмосферу і планети Університету Пердью.

Тремблей та її колеги використовували варіації молекул аргону в мінералах, щоб визначити найточніший вік утворення мінералів – 742 мільйони років тому. Вони також врахували нагрівання, якого зазнав би метеорит, коли відлетів від Марса після зіткнення з невідомим об'єктом 11 мільйонів років тому, а також можливі наслідки його польоту в космосі та подальшої подорожі крізь атмосферу Землі.

Метеорит Лафайєт / Фото Purdue Brand Studio

Хоча точний час прибуття метеорита на Землю невідомий, у 2022 році дослідники повідомили, що сліди сільськогосподарського гриба на поверхні космічного каменя в поєднанні з непідтвердженими повідомленнями про те, що студент став свідком падіння метеорита під час риболовлі, дозволяють припустити, що метеорит приземлився в 1919 році.

Підтвердження дати взаємодії метеорита з рідкою водою не лише прояснює минулу історію Марса. Ці ж методи можуть також працювати на інших метеоритах, знайдених на Землі, або у зразках, привезених з місій на інші планети, супутники та астероїди. "Ми продемонстрували надійний спосіб датування мінералів у метеоритах, який можна застосувати до інших метеоритів і планетних тіл, щоб зрозуміти, коли там могла бути рідка вода", – підсумувала Тремблей.