21 листопада ми відзначатимемо особливе свято, якого не мають інші народи, але яке є визначальним для українців – День Гідності та Свободи. Ми – народ, який дотепер щодня, щохвилини, щосекунди змушений захищати свою свободу, незалежність і гідність, право на існування. І ми не лише захищаємо, ми подаємо приклад волелюбності та незламності усьому світові, виявляючи в боротьбі особливу силу духу нашої нескореної нації.
День Гідності та Свободи – це час для особливого вшанування тих, хто боровся за ці цінності в нашій новітній історії. Ми згадуємо дві революції, два Майдани (2004-го і 2013-го), а також війну, яка триває й донині. Ці події пов’язані справжнім духом свободи, єднання, взаємодопомоги, жертовності та любові до ближніх.
Українці впродовж цього досить тривалого часу, попри всі злодіяння російської імперії зла, щоденно плекали гідність та свободу – і не лише особисту, але й для своїх ближніх, своїх співгромадян, своїх братів і сестер за духом, свого народу. Тому цей день – це про нас. Це про кожного українця, хто йшов цим шляхом, заплативши найвищу ціну – власне життя, а також про тих, хто й нині не здався і жертовно торує цей тернистий шлях, утверджуючись у правді, свободі та гідності.
Вже 10 років, з 2014-го, коли було офіційно започатковано цей День, ми відзначаємо його в умовах війни.
Війни, яка триває не лише на лінії фронту, а й скрізь, в різних сферах нашого життя. Поле битви нині – вся наша країна, кожен громадянин України, де б він не був, кожне українське серце і українська душа. І поки ми боремось з ворогом, з його спробами нас підкорити, поневолити, зламати чи обдурити – доти живе українська Гідність і Свобода. Бо без гідності не може існувати свобода. А без свободи людина не може повною мірою осягнути, що таке гідність – і власна, і народна.
Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!