Диверсії та поширення дезінформації у Європі: чому Захід не реагує на терористичні акти Росії

Одним з останніх таких вчинків Кремля було пошкодження двох підводних телекомунікаційних кабелів у Балтійському морі. Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на Politico.

Російські диверсії у Європі

Відомо, що за декілька днів до інциденту у Балтійському морі російський розвідувальний корабель "Янтарь" вивели з Ірландського моря ірландськими військово-морськими силами після того, як він увійшов у контрольовані Ірландією води та патрулював територію, де знаходяться важливі енергетичні та інтернет-проводи й кабелі.

Окрім того, Захід підозрює, що Росія також причетна до підпалів у Польщі, Великій Британії, Чехії, Німеччині, Литві та Латвії.

А ще нібито була зірвана змова щодо вбивства виконавчого директора Rheinmetall, що є основним німецьким постачальником артснарядів для ЗСУ, Арміна Паппергера.

Також у травні 2024 року був підпал металургійного заводу компанії Diehl у Берліні.

І це ще не все. Росія продовжує свою діяльність у країнах Заходу. Наприклад, у Литві Кремль намагається підірвати заплановане розгортання німецької армії, яка мала б зміцнити східний фланг НАТО. Росіяни дезінформують суспільство, що нібито німецькі солдати ґвалтували жінок і хотіли окупувати Литву.

Оборонні компанії США також попереджають про можливі російські диверсії.

А після саботування залізниць у Франції напередодні паризьких Олімпійських ігор минуло три місяці. Однак розвідслужби країни досі не змогли з'ясувати, чи причетна до цього Москва.

Чому Європа ігнорує диверсії Росії

"Ми спостерігаємо агресивні дії російських спецслужб вже протягом певного часу. Росія використовує весь інструментарій – від впливу на політичні дискусії до кібератак на об'єкти критичної інфраструктури та саботажу у значних масштабах", — сказав колишній президент Федеральної служби внутрішньої розвідки Німеччини.

Видання зазначає, що вчинки Росії стали відвертим насильством, її агресію стає все важче ігнорувати, а політики заявляють, що "агресивна поведінка має мати політичну ціну".

Деякі країни Північної Європи й Балтії намагалися бити на сполох щодо російських диверсій, однак колективна реакція Євросоюзу та НАТО – помітно стримана.

"Ми просто занадто ввічливі. Вони нападають на нас тепер щодня", – заявила прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.

Така пасивність Європи частково пояснюється страхом бути втягнутими в конфлікт та небажанням відкрито протистояти Росії через свою неготовність.

Також серед перешкод – членство в НАТО Угорщини та Туреччини, "які виявляють симпатію до Росії".

Навіть у найнебезпечніші моменти російська кампанія з дестабілізації, схоже, ретельно продумана, щоб не викликати колективної відповіді з боку НАТО відповідно до положення про взаємну оборону західного військового Альянсу, відомого під назвою "Стаття 5",
— пишуть у Politico.

Окрім того, в Альянсі ще досі чітко не визначили, що таке гібридна війна.

"Чому ми називаємо це гібридом? Тому що, по суті, коли ви називаєте це гібридом, вам не потрібно нічого з цим робити. Якщо ви називаєте це тероризмом, то це означає реакцію", – зауважив глава МЗС Литви.