Тілом у Данії, думками — в Україні. Більшість українських переселенців у Данії продовжують дивитися на світ очима українських журналістів
Тілом у Данії, думками — в Україні. Більшість українських переселенців у Данії продовжують дивитися на світ очима українських журналістів

Тілом у Данії, думками — в Україні. Більшість українських переселенців у Данії продовжують дивитися на світ очима українських журналістів

Українські переселенці в Данії, які прибули в цю країну після 2022 року, продовжують приділяти увагу подіям в Україні та спиратися на контент українських авторів і редакцій (медіа, блогерів).

Споживання поточного контенту про данське суспільство, який сприяв би інтеграції, відбувається спорадично.

У серпні—вересні українська дослідниця, кандидатка наук із соціальних комунікацій Алла Шоріна спільно з командою Європейсько-Українського хабу провели опитування групи українських переселенців Данії для виявлення структури інформаційних потреб.

У опитуванні взяли участь 300 респондентів із різних частин країни (найбільш активно — жителі Копенгагена та передмість), вікової категорії 18+. Ще 30 респондентів давали відповіді в режимі індивідуальних інтервʼю, що забезпечило якісну компоненту дослідження.

Згідно з результатами опитування, більше як 90% респондентів дізнаються про події в Україні та світі, споживаючи контент українських авторів, який респонденти знаходять безпосередньо в онлайн-медіа та соцмережах. Серед соцмереж найбільш популярними серед учасників опитування є Telegram і Facebook, майже вдвічі менше респондентів відповіли, що дізнаються про події на платформах Youtube та Instagram.

«Така послідовність є передбачуваною, оскільки респондентів насамперед цікавить оперативна інформація про ситуацію в Україні: перебіг бойових дій, атак на міста, стан інфраструктури. 87% респондентів — жінки, багато у кого чоловіки та батьки служать, в Україні перебувають члени родини. Потреба в оперативному контенті є обумовленою, і в Telegram, де менша регуляція, ніж, наприклад, в Instagram, переселенці знаходять потрібну інформацію», — прокоментувала авторка дослідження.

Ситуація в Україні є пріоритетною темою в структурі інформаційного споживання учасників опитування. Так, 20% відповіли, що витрачають більш як одну годину на день на ознайомлення з контентом про події в Україні, 18% респондентів витрачають на цю ж тему до 1 години на день, 24% — до 30 хвилин, 23,3% — до 15 хвилин на день.

На інформацію інтеграційного характеру — про події в Данії та місці проживання (місто, комуна) — 53,3% респондентів витрачають до 15 хвилин на день, 22,6% витрачають до 30 хвилин на день.

«Інтенсивність та важливість подій в Україні є такою високою, що локальні новини та події не можуть такою ж мірою емоційно залучати й утримувати увагу тимчасово переміщених осіб. Фактично ми маємо ефект: людина в Данії, а увага — в Україні», — пояснила Алла Шоріна.

Згідно з результатами дослідження, про кроки допомоги для України з боку Королівства Данія респонденти також здебільшого дізнаються з українських онлайн-медіа та соцмереж, де поширюються або безпосередньо контент українських журналістів, або коментування їхніх матеріалів, або контент українських експертів, блогерів, інших креаторів.

 

  Результати дослідження

Під час інтервʼю більш як третина респондентів відзначила, що їм складно відповісти на запитання, чим журналістський контент відрізняється від контенту блогерів.

Найбільш важливими критеріями під час обрання джерел інформації для респондентів є такі фактори як безплатний доступ, різноманітність контенту та зрозумілість мови.

Щодо мовного аспекту, то 85% опитаних відповіли, що відвідують надані комунами мовні курси, але наразі їхній рівень знання данської є недостатнім для того, щоб споживати інформацію цією мовою у необхідному для інтеграції обсязі.

 

 Результати дослідження

Значно більше респондентів можуть дізнаватися про події у місці проживання в Данії з англомовних джерел (видання, групи в соцмережах для експатів).

Лише 53,6% респондентів відповіли, що їхній поточний рівень англійської мови є недостатнім для легкого споживання інформації про важливі та цікаві події в зоні проживання.

 Тілом у Данії, думками — в Україні. Більшість українських переселенців у Данії продовжують дивитися на світ очима українських журналістів - Фото 1

 Результати дослідження

Загалом 79,3% респондентів відзначили, що не мають єдиного джерела інформації, яке б закривало їхні інформаційні потреби для орієнтації в новому суспільстві, пошуку роботи, освіти, розуміння правил і норм, прав, соціальної взаємодії. Переселенці обмінюються інформацією, повʼязаною з процесом адаптації, у своїх мікрогрупах, україномовних групах у соцмережах, під час зустрічей, комунікуючи з діаспорою.

Спілкування з данськими знайомими та волонтерами не є стабільним шляхом для отримання інформації інтеграційного характеру. Лише 35,5% респондентів відповіли, що мають у Данії друзів і приятелів, у яких легко могли б попросити розʼяснення про значення та зміст публічних подій, які вони спостерігають у місці проживання, про гендерні, міжособистісні комунікації на роботі, в місці навчання, та інші.

 

 Результати дослідження

На запитання «Чи відчуваєте ви себе частиною данського суспільства?» 46,7% респондентів відповіли «ні», 32,5% — важко відповісти.

 Тілом у Данії, думками — в Україні. Більшість українських переселенців у Данії продовжують дивитися на світ очима українських журналістів - Фото 2

 Результати дослідження

За інформацією Статистичного управління Данії (dst.dk) з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році до Данії іммігрували 31400 громадян України, 4 600 емігрували.

Про дослідження: 

Методи та інструменти дослідження: специфіка проблеми та об’єкту дослідження обумовила застосування комбінованої методології: кількісної та якісної компоненти.

Кількісна компонента реалізована у формі зондажного (пошукового) дослідження, для з’ясування загальної інформації стосовно проблеми дослідження. Для виконання кількісної компоненти дослідження використано метод опитування через мережу інтернет, інструмент — анкета - google forms.

За допомогою якісної компоненти узагальнено суб’єктивні уявлення респондентів стосовно інформаційної політики держави, що надала прихисток. Якісний компонент зреалізовано методом напівструктурованого  інтерв’ю.

Інформація про генеральну сукупність (кількість біженців-українців у Данії) та специфіка зондажного (пошукового) дослідження обумовлюють застосування при реалізації кількісного компонента дослідження цільової вибірки. Методом відбору респондентів у якісному та кількісному компоненті є метод «снігової кулі» (Snowball Sampling).

Кількість опитаних респондентів склала 300 осіб, віком від 18 років. При реалізації якісного компонента дослідження кількість опитуваних становить 30 осіб.

Ілюстративне фото: Getty Images

Читайте також
Освіта, допомога та фінансова підтримка. Добірка ініціатив та програм для українських переселенців
Українцям потрібен справедливий мир: яким є суспільство на третьому році повномасштабної війни
Два роки війни: стан і потреби ВПО в Україні
«Ко-хати»: активісти й урбаністи створюють доступне житло для переселенців
У майбутній відбудові українці більше бояться корупції, ніж повторення війни, — дослідження Transparency International
Унікальна єдність: згідно з соцдослідженням, українці єдині в доленосних питаннях
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
Долучитись
Теги по теме
Украина опрос
Источник материала
loader
loader