Про це вона сказала у коментарі кореспондентові Укрінформу в Гаазі.
“Здається, ніби міжнародне право зараз не працює, але це тимчасово. Тому ми документуємо міжнародні злочини у цій війні, яку Росія розпочала проти України, працюємо над тим, щоб відновити дію права. Це в інтересах не тільки людей в Україні, це в інтересах усіх людей у світі”, – сказала правозахисниця.
За словами Матвійчук, міжнародна система захисту прав людини потребує змін.
“Це логічно, бо міжнародне право динамічне, воно постійно розвивається, хоча й не так стрімко, як, наприклад, новітні технології. Адже це завжди домовленість між країнами, це завжди пошук якогось консенсусу", - сказала вона.
У цьому зв'язку Матвійчук навела як приклад Конвенцію ООН щодо протидії геноциду.
"В Україні переконані, що Росія чинить геноцид. Але геноцид як міжнародний злочин має певну характеристику, треба довести геноцидальний умисел повністю або частково знищити конкретну захищену групу. І ця війна має геноцидальний характер. Бо для того, щоб знищити повністю або частково національну групу, не обов'язково вбивати всіх представників групи, можна примусово знищити, стерти їхню ідентичність, і рано чи пізно національна група зникне. Ось цей аспект – те, що називають культурним геноцидом у засобах масової інформації, що було частиною цього поняття, коли його опрацьовував Рафал Лемкін, воно не увійшло до Конвенції. І це треба змінити”, - зауважила вона.
Матвійчук також зазначила, що Міжнародний кримінальний суд є важливим елементом міжнародної системи правосуддя, створеним для розслідування та покарання осіб, які скоюють найтяжчі міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людства, воєнні злочини, злочин агресії.
“Ми всі маємо захищати Міжнародний кримінальний суд і сприяти тому, щоб цей інструмент був ефективним, бо немає ідеальних інструментів. І тут теж слід працювати, бо це єдиний міжнародний суд, який постійно діє та який може притягти Путіна до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид. Так, цей суд не може притягти його до відповідальності за злочин агресії. І тому ми говоримо про спеціальний трибунал. Але він ще не створений, а МКС існує. І втрата цього інструменту була б величезною поразкою для людей в усьому світі, які документують міжнародні злочини, сподіваючись, що ті, хто їх скоїв, будуть покарані”, – сказала нобелівська лауреатка.
Як повідомляв Укрінформ, голова Міжнародного кримінального суду Томоко Акане, яка видала ордер на арешт Путіна, висловила занепокоєння щодо тиску та атак, яких зазнає установа.
Фото: Ірина Драбок, Укрінформ