Кирило, Кирил і Кірілл. Список юних футболістів здивував мережу

Футбольний клуб «Шахтар» нещодавно опублікував список гравців, яких викликано до юнацької збірної України U15. У повідомленні, яке супроводжувала інфографіка, привернула увагу незвична мовна ситуація: три гравці фактично з однаковим іменем Кирило були представлені з трьома різними варіантами його написання – Кирил, Кирило та Кірілл. Мовознавці вважають це великою проблемою і закликають державу втрутитися у проблему, яка поглиблюється в Україні вже кілька десятиліть. Адже згодом, наприклад, виникне питання, а як записувати по батькові дітей, народжених від батьків, які свого були названі на російський манер Нікітами, Кіріллами чи Артьомами. Аби уникнути таких складнощів мають використовуватися словники власних імен.

Мовознавиця Ольга Васильєва констатує у коментарі «Главкому»: в Україні наразі відсутній законодавчо закріплений каталог імен, який би обмежував фантазію батьків. Також вона підкреслила: наразі відсутній закон, який би регулював вибір імен для новонароджених.

фото: Shakhtar Football Academy

Мовознавиця наголосила, що ім'я Кірілл взагалі не відповідає нормам української мови. За її словами, єдиним правильним варіантом є Кирило.

«В українській антропоніміці Крістіна – це те саме, що Кіріл та Нікіта. Тобто ім'я вжито з помилкою. Але якщо так записано в паспорті, то нічого не вдієш – мусиш називати. А ще носійки цього імені можуть казати, що їх назвали на честь Крістіни Агілери або Крістіни Річчі, й тоді дискусія втрачає сенс», – зауважила Ольга Васильєва.

«Раніше існували словники власних імен, якими користувалися при реєстрації імені дитини. Розумієте, коли приходять батьки і наполягають, то записують. Можна записати хоч ким, хоч глечиком, хоч Кірілом. І не мають права у РАЦСі записати не Кірілом», – додала вона. 

«Не змусиш батьків писати правильно, якщо вони принципово хочуть, щоб ім'я звучало так. Ну ми ж нічого не можемо з цим зробити. Стосовно законодавства – такого не буде. Тут же волевиявлення батьків передусім. Звісно, їм можуть радити згідно зі словниками, але батьки обирають і вирішують», – зауважила мовознавиця.

Водночас Васильєва вважає, що українці мають орієнтуватися на традиції та фонетику своєї мови, а не запозичувати російські чи інші іноземні варіанти.

«Потрібно проводити просвітницьку роботу, пояснювати людям, що є українське, а що ні. Але батьки все одно роблять так, як вони вважають за правильне і потрібне», – підсумувала Васильєва.

Як повідомлялося, в умовах воєнного стану питання державної мови набуло ключового значення, а кожне українське слово – внесок у перемогу України. Про це заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. За його словами, це свято – важливий чинник консолідації українців, збереження культурної спадщини та зміцнення національної ідентичності.