Бізнес не має утримувати Укрзалізницю, або Як зробити нові тарифи на вантажоперевезення обґрунтованими

Анонсування «Укрзалізницею» підвищення тарифів на вантажоперевезення на 37% викликало негативні реакції серед бізнесу. Найбільше обурення спричиняє те, що підвищення тарифів відбувається на тлі непрозорості витрат залізниці та відсутності планів усувати недоліки своєї операційної діяльності.

Для монополії, котрою є «Укрзалізниця», логічною і виправданою має бути практика — демонструвати структуру своїх витрат на виконання послуг: зарплати персоналу, амортизацію техніки, витрати на паливо тощо (як це робиться в послугах доставлення газу або електроенергії). Якби ця умова була дотримана, споживачі монопольної послуги були би впевнені, що оплачують і вартість послуги, і прийнятний (бо це монополія) прибуток виконавця.

Натомість ми бачимо, що структура витрат, показники операційної ефективності, вартість утримання адміністративного персоналу «Укрзалізниці» — таємниця за сімома замками. Вона просто порахувала, скільки їй не вистачає грошей на всі її необмежені операції, на утримання всієї інфраструктури з бездіяльними ділянками, усіх парків із департаментами, включно із зайвими та неефективними, зокрема комерційного департаменту. Сама порахувала, сама оголосила цифру, сама витратила. Тому це, вибачте, не про тариф на послуги, а, скоріше, про податок на утримання «Укрзалізниці», де кожен вантажовласник змушений оплачувати всі недоліки її внутрішньої організації, включно із зайвими активами, неефективними департаментами та непродуктивними витратами. Саме це у бізнесу викликає обурення.