Важливим фактором є й те, що у 2025 році очікують більше врожаїв, на відміну від 2024 року, де був певний спад, що позначилося на економіці. Чи буде значне підвищення цін на продукти, чого чекати на валютному ринку та як українцям убезпечити себе фінансово в наступному році – спеціально для 24 Каналу спрогнозував член Ради Нацбанку України і доктор економічних наук Василь Фурман.
Чого чекати на валютному ринку у 2025 році
На вашу думку, як змінюватиметься ситуація на валютному ринку у 2025 році? Які тут є головні фактори?
Насамперед, якщо ми говоримо про валютний ринок України, то сьогодні якоюсь мірою він є дзеркальним відображенням стану нашої економіки.
Якщо ми говоримо про економіку і цього року, і наступного року, то, на мою особисту думку, вона розвиватиметься приблизно згідно з базовим сценарієм Національного банку України. Це прогноз Нацбанку на наступний рік згідно з яким зростання економіки в наступному році очікується на рівні 4,3%. Це гарний показник.
Інфляція на кінець року в нас близько 7%. Це теж гарний показник. Також важливим показником для української гривні є золотовалютні резерви. Згідно з прогнозом Національного банку, на кінець наступного року наші золотовалютні резерви складатимуть близько 41 мільярда доларів, тобто це також гарний показник.
Якщо ми говоримо, що зараз в нас інфляція близько 10%, у наступному кварталі, згідно з прогнозом Нацбанку, вона може незначно збільшуватися і потім почне до кінця наступного року зменшуватися, як я перед цим зазначав – до 7%.
Якраз боротьба з інфляцією і ситуація на валютному ринку корелюють, тобто повинна бути стабільність на валютному ринку й тоді швидшими темпами зменшуватиметься інфляція, тому що розбалансування інфляційних та девальваційних очікувань не потрібно Національному банку України. Отже, я вважаю, що ситуація на валютному ринку надалі буде стабільною і контрольованою.
Знову ж таки, фіксованого курсу точно не буде, але ці фундаментальні фактори, про які я говорив, в цілому позитивно відображатимуться на стабільності валютного ринку.
Чи є дані про те, як за 2024 рік українці поводилися з валютою – відкладали, витрачали, вкладали тощо? Якою є орієнтовна статистика щодо цього?
Дійсно є статистика. Я більше спиратимуся на статистику банківської системи, і можу сказати, що українці довіряють банківській системі та українській гривні. Наприклад, якщо говорити за період з 24 лютого 2022 року, то залишки коштів в усіх валютах у банківській системі фізичних та юридичних осіб збільшились на суму майже 1 трильйон. Водночас залишки коштів фізичних осіб збільшилися на близько 8%, а юридичних – на 6%. Тобто загалом є позитивний тренд.
Завдяки тим реформам у банківському секторі, які проводилися до великої війни, починаючи, мабуть, ще з 2015 року й надалі продовжуються, банківська система є стійкою, прибутковою та надійною. Крім того, ми спостерігаємо збільшення кредитування по різних напрямках, тобто це також позитивний фактор.
Що буде з цінами
Зараз в Україні ціни значно зростають буквально на все. Ми розуміємо, що у цьому винні насамперед росіяни і російсько-українська війна, але в НБУ заявляють, що нинішнє прискорення інфляції є тимчасовим, а чинники, які це зумовили, поволі вичерпують свій вплив. Що це означає простими словами й на чому ґрунтуються такі висновки Нацбанку?
Дивіться, коли Нацбанк говорить про інфляцію, то наводить насамперед чинники, які сприяли інфляції цього року більше, ніж минулого. Хоча, знову ж таки, інфляція є помірною і контрольованою. До цих чинників належать:
- низькі, порівняно з минулим роком, врожаї – чим менший врожай, тим більші ціни, тому що попит не зменшився;
- війна та її вплив на ціни;
- зростання середньої заробітної плати. За оцінкою Державної служби статистики, за 10 місяців вона зросла більше ніж на 20%.
Також у зв'язку з війною і тим, що ворог розбомбив енергетичну інфраструктуру є значний попит на енергообладнання. Наприклад, влітку після чергової атаки на енергетичну інфраструктуру миттєво зріс попит і ціни на генератори, інвертори та сонячні панелі. Тоді вже Верховна Рада ухвалила відповідні рішення щодо зменшення податків, адже якщо зменшити податки, то зменшується і ціна. Загалом це все впливає сьогодні на зростання цін на сьогодні.
Щодо агропромислового сектору, то якщо минулого року врожай був менший, зазвичай, як показує економічні дослідження – у наступні роки врожай є кращим. Якщо ж ми говоримо про енергообладнання, то багато ж людей вже закупило генератори чи інвертори, а значить наступного року попит буде вже менший. Це позитивно відображатиметься на цінах.
Яких цін чекати у 2025 році, якщо говорити про харчові продукти, ліки, паливо, тобто те, що люди використовують щодня?
Я спиратимуся на прогноз Національного банку України, бо порівнюючи з іншими прогнозами, які я бачу, він – найточніший. Якщо ми говоримо про інфляцію, є близько 10% на наступний рік. У першому кварталі інфляція незначно збільшуватиметься, потім розверне свій тренд і на кінець року складатиме близько 7%.
Коли роблять прогнози, розрахунок інфляції, то береться споживчий кошик товарів та послуг. Це понад 330 різних груп товарів та послуг. Зрозуміло, що кожна верства населення по-своєму відчуває на собі інфляцію. Наприклад, якщо брати ціни в якомусь супермаркеті, де продаються продовольчі товари, то там інфляція більша. Водночас в гіпермаркеті, де продаються будівельні матеріали, можливо, вона і не така велика. Однак ми говоримо про середню інфляцію, тому зараз і виходять ці цифри, про які я говорив.
З огляду цін на харчові продукти, наприклад, яйця чи крупи, тут ціни є дуже волатильними (мінливі – 24 Канал). Наприклад, зараз можемо спостерігати, як значно зростають ціни на яйця. До речі, подібний тренд зростання цін на яйця я пам'ятаю у 2022 році. Потім, починаючи десь з весни 2023 ріку, ціни почали значно зменшуватися. Зараз знову значне зростання, тобто були відповідні чинники для такого зростання.
Нацбанк не прогнозує цін на конкретні товари, наприклад, яйця, крупи чи цукор. Єдине, що можу сказати чітко – якихось катаклізмів чи значного зростання (цін – 24 Канал) у нас точно бути не може, тому що інфляція є поміркованою, політика Національного банку є достатньо жорсткою, якщо ми говоримо про грошово-кредитну політику.
Питання інфляції чи курсу є одним із пріоритетів в роботі Центрального банку, тому що все пов'язано. Якщо розбалансовується валютне інфляційне чи девальваційне очікування – це дуже погано, тому що люди не довіряють національній валюті. Вони починають купувати долар, іншу іноземну валюту чи товари тривалого користування.
У 2025 році не буде значного зростання цін / 24 Канал
Для Нацбанку це погана історія, тому він чи будь-який інший центральний банк, коли проводить правильну грошово-кредитну політику, контролює процеси. Сьогодні ми спостерігаємо те, що українці довіряють гривні. Залишки коштів, якщо ми говоримо про гривневі кошти в банківській системі, збільшуються, тобто це плюс. До того ж є нормальні прогнози.
Скільки грошей отримаємо від партнерів
Є ще один надзвичайно важливий фактор, крім війни, який також впливає на все в нашому житті – це міжнародна фінансова допомога. Україна критично залежна від зовнішнього фінансування. Величезним плюсом для нашої держави у 2022 – 2024 роках, і вже є прогноз на 2025 рік, є те, що партнери надають нам відповідний обсяг зовнішнього фінансування.
Якщо ми говоримо, наприклад, про 2024 рік, то згідно з прогнозом Нацбанку, Україна отримує близько 42 мільярдів доларів зовнішнього міжнародного фінансування. У 2025 році, згідно з прогнозом Нацбанку, Україна отримає понад 38 мільярдів доларів зовнішнього міжнародного фінансування.
Це величезний плюс, адже дає нам можливість, з одного боку, надійно тримати фінансовий оборот, а з іншого – це позитивно відображається на валютному ринку, тому що він, у зв'язку з війною, є розбалансованим – імпорт значно більший за експорт. Однак це розбалансування ми можемо покривати завдяки інтервенції Нацбанку на валютному ринку, а золотовалютні резерви поповнювати завдяки зовнішній міжнародній фінансовій допомозі.
Золотовалютні резерви Національного банку будуть на достатньо високому рівні. Якщо брати прогноз Нацбанку на кінець цього року, то золотовалютні резерви складатимуть близько 43,6 мільярда доларів. Це достатньо велика цифра.
Що буде з відновленням енергетики
НБУ повідомив, що банки за червень – листопад 2024 року отримали заявки від бізнесу на кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури на суму майже 67 мільярдів гривень і розпочали фінансування на понад 8 мільярдів. Економічна ситуація залишається складною. Наскільки відновлення енергетичної інфраструктури у 2025 році буде стійкою сферою?
Дійсно, питання відновлення енергетичної інфраструктури – це пріоритет і Національного банку, і Уряду, і вищого політичного керівництва нашої держави. У людей повинно бути світло та тепло, і як би ворог не старався зиму перетворити у свого "союзника", йому це все одно не вдасться. Ми сьогодні можемо жити навіть в умовах блекауту.
До речі, пам'ятаю, коли у 2022 році Нацбанк сказав банківській системі, що ми маємо працювати за будь-яких умов і в умовах блекауту. Були поставлені завдання, щоб тисячі відділень по всій Україні могли працювати за таких умов. Сьогодні практично кожне відділення банківської системи забезпечене альтернативними зв'язком і енергетикою.
Щодо відновлення, то за ініціативою Національного банку був підписаний меморандум з банками щодо пріоритетного кредитування енергетичної галузі. Там є різні програми – і за участю державної програми, тобто пільгове кредитування, і без. Однак в будь-якому випадку облікова ставка кредитування становить приблизно 1%, залежно від банку. Це достатньо невисокі відсоткові ставки. Сьогодні банки цей напрямок ставлять одним із пріоритетних.
До речі, бізнес дуже багато робить сам в цьому питанні. Оскільки процес, від моменту заяви до моменту, коли ти зможеш поставити установку, інколи займає 1 – 2 роки, то часом бізнес сам часом проплачує 10% чи 30% від вартості цього обладнання, яке може виготовлятись 9 – 12 місяців в якійсь європейській чи іншій країні. Потім вже веде переговори з банками щодо такого кредитування.
З 1 червня до 1 листопада 2024 року банки отримали близько 3 тисяч заявок і близько 70 мільярдів гривень, але ця цифра потенційно може бути навіть більшою через ті причини, про які я говорив. І бізнес, і банківська система, і населення, вже призвичаїлися жити в умовах війни, зокрема без електроенергії, й робимо максимум для того, щоб працювати.
До речі, візьмемо квітневий прогноз Національного банку України щодо зростання економіки. Ми говорили, що в цьому році економіка може плавно зрости на 3%. Утім, якщо говорити станом на зараз, то Нацбанк зробив свій оновлений макропрогноз, буквально місяць назад, про зростання економіки на рівні 4%. Одна із причин, чому макропрогноз таки покращився – це висока адаптивність бізнесу та населення для роботи в умовах війни, а також більша енергетична незалежність.
Три галузі, які втримали економіку у 2024 році
Статистика демонструє, що шок в економіці, пов'язаний з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, подолали. У низці важливих аспектів у 2023 – 2024 роках відзначається навіть позитивна динаміка. Завдяки чому вдалося досягнути таких показників?
Останні дані Мінекономіки – зростання ВВП на 4,2% за 10 місяців цього року. Драйверами зростання є 3 галузі:
- транспортна – розвивається завдяки ефективній роботі морського коридору. Це величезний плюс для нашої держави. Ще до повномасштабного вторгнення український експорт та імпорт десь на 70% залежав від моря, тому в перші дні війни ворог намагався блокувати нам море. Був зерновий коридор, який не на повну потужність працював, а потім завдяки ЗСУ вдалося зробити морський коридор, який забезпечує економічне зростання нашої держави;
- переробна – розвивається завдяки нашому оборонно-промислового комплексу. Він, на мою думку, і після війни буде одним із драйверів економічного зростання нашої держави;
- будівельна – розвивається завдяки реалізації різних державних програм єВідновлення, єОселя та підвищеного попиту на будівельні роботи.
Якщо ми говоримо, наприклад, про сільське господарство, в зв'язку з тим, що менша врожайність в цьому році, в цьому випадку є незначний спад. Однак, за прогнозом на наступний рік, врожаїв буде більше. Це говорить про те, що там буде також зростання.
Хто найактивніше підтримує українську економіку
Які країни чи організації стали у 2024 році найбільшими донорами безпосередньо для нашої економіки, тобто для підтримки економічної ситуації?
Україна в умовах війни критично залежна від значного фінансування. Ми дякуємо нашим партнерам за ту допомогу, яку вони здійснюють. Знову ж таки, ми говоримо про фінанси, тому що зброя – це окремий аспект, ми також за це дякуємо.
Майже 2 роки назад, коли підписували програму співпраці з Міжнародним валютним фондом, ми говорили, що це "парасолька", яка дає нам можливість залучити інше фінансування. Тоді ми говорили про фінансування на рівні близько 117 мільярдів доларів на 4 роки. Зараз це фінансування, співпраця з МВФ, дає нам можливість залучати кошти, сумою понад 150 мільярдів упродовж 4 років, тобто до 2027 року.
Які країни сьогодні нам допомагають? Це основні партнери – Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, міжнародні фінансові організації – такі як МВФ, Світовий банк. Є багато інших країн, які надають окрему допомогу, наприклад, Канада, Японія, Великобританія, Німеччина.
У цьому році отримаємо прогнозовано близько 42 мільярдів доларів від зовнішнього фінансування. Це при тому, що ще рік назад ми прогнозували, що отримаємо 38 мільярдів доларів. Тоді ми говорили про 2 ключових ризики – фактор війни, її невизначеність, а також про ритмічність та величину надходження зовнішньої міжнародної фінансової допомоги.
Бачимо, що планово, бо рік ще не закінчився, змогли отримати замість 38 мільярдів доларів 42 мільярди доларів. До речі, так само ми говоримо про наступний рік. Він для нас також дуже важливий в цьому напрямку. За прогнозами Нацбанку, ми також зможемо отримати 38 мільярдів доларів зовнішньої міжнародної фінансової допомоги.
Треба зазначити також, що коли ми отримуємо допомогу, там є різні програми. Наприклад, є меморандум співпраці з МВФ, програма з ЄС Ukraine Facility та інші програми з різними державами. Однак там є умови, структурні маяки. Ці умови направлені на те, щоб ми ухвалювали відповідні реформи, інколи складні.
Сьогодні Україна виконує всі умови, реформується. Для нас це дуже і дуже важливо, тому що маємо в короткі терміни стати членом Євросоюзу. Саме участь в ЄС дасть нам можливість і шанс протягом одного покоління швидкими темпами відновити, відродити українську економіку, щоб українці дійсно були заможними. Це те, про що мріяли 100 – 200 років тому наші з вами предки.
Зараз війна, відвойована незалежність. Потім швидкі реформи, швидке відновлення, буде зростання. У нас є шанс протягом одного покоління досягти того добробуту, яке сьогодні є в східноєвропейських країнах.
Як гарантувати собі економічну стабільність у новому році
Які у вас є загальні економічні поради для українців на 2025 рік? Де заощаджувати, де витрачати, як підтримати державну економіку та як підтримати себе в економічному плані?
Є сьогодні таке популярне гасло: "Воюй або працюй". В українців сьогодні іншого варіанту просто немає. Для української армії дійсно дуже необхідні кошти. Ті податки, які українці та бізнес сплачують сьогодні до бюджету, на 100% витрачаються на фінансування української армії, військово-промислового комплексу, зарплат військовослужбовців.
Зовнішня міжнародна фінансова допомога – це інші видатки: зарплати бюджетникам, відновлення зруйнованих лікарень чи інфраструктури. Тому українцям потрібно працювати, за нас ніхто інший не робитиме цього.
Ситуація – непроста, але потрібно постійно розвиватися. Особисто я приділяю дуже багато часу навчанню, крім того, що в мене є робота. У сьогоднішньому світі, якщо ти не навчаєшся, зразу відстаєш.
Далі – бути готовим змінювати напрямки роботи. Якщо ви вважаєте, що та робота, яку ви маєте, вас не задовольняє, будь ласка, змінюйте. Попит на робочу силу в Україні є дуже значним. Сьогодні середня заробітна плата, наприклад, за оцінками сайту Work.ua, де є понад 200 тисяч вакансій по всій території України, на початок грудня 2024 року становить 22 500 гривень.
Донатьте, тому що, крім того, що держава витрачає кошти, українська армія фінансується й завдяки донатам українців. Усі ми сьогодні також допомагаємо в цьому.
Якщо ми говоримо про тих українців, які працюють за кордоном, то у них є великий досвід, який вони здобули, працюючи на підприємствах в Польщі, в Німеччині, в інших країнах. Умовно, коли закінчиться війна, вони можуть повертатися і цей досвід реалізовувати вже тут у різних сферах, де ви працювали. І в такий спосіб більше заробляти.
Крім того, коли ти створюєш власний бізнес, то попри великі ризики, більше заробляєш. У нас є дуже багато різних державних програм або в центрі зайнятості, де ви можете брати донати чи кредитні програми. Тобто банки сьогодні є такими порадниками, у який спосіб ви можете створювати бізнес. Використовуйте ці програми, не бійтеся, рухайтеся. Лише тоді ви станете успішними, і, зрозуміло, що успішною буде наша держава.