Українські військові з бригади «Азов», які 2,5 роки пробули у російському полоні, поділилися своїми історіями. Про це вони розповіли в інтерв'ю Раміні Есхакзай.
«Сноу» розповів про допити у російському полоні
Український військовий з позивним «Сноу» поділився своїми спогадами про перебування в російському полоні, розповівши про умови утримання. Перший допит відбувся в лікарні, куди азовця доставили після поранення. За його словами, запитання були сюрреалістичними:
«Мене доставили до лікарні, там відбувся мій перший сюрреалістичний допит. Питали, де розташовані американські біологічної лабораторії з виготовлення зброї, де тунель з «Азовсталі» до Запоріжжя, через який до нас потрапляє свіжа сила. Дивишся на них і не знаєш, що відповісти».
Згодом, як розповів військовий, їх поранених перекинули до лікарні в Донецьк.
««Цікавий» персонал. Бігала медсестра, яка била нам термометри з криком, щоб «здохли», ми потім замітали цю ртуть», – зауважив азовець.
«Пако» розповів, як відреагував на полон
Український захисник з позивним «Пако» розповів про свої переживання після потрапляння в російський полон. За його словами, це стало важким випробуванням, до якого ментально не можна бути готовим.
«Це було розчарування у долі, мені важко було це усвідомити. Ментально людина ніколи до цього не буде готова. Всі хлопці знали, що полон – це найгірша стадія твоєї служби, яка може бути. Але наказ є наказ, я вірив, що наш командир, Денис Прокопенко, зробив все для того, щоб врятувати особовий склад. До нас на «залізяку» прийшов Редіс (Денис Прокопенко) і сказав, щоб ми довіряли, що все робиться для того, щоб не звести на «ні» всю нашу роботу», – розповів «Пако».
Азовець для того, щоб заспокоїти себе читав Молитву українського націоналіста. Також описуючи момент взяття у полон, військовий згадав моторошну картину:
«Коли нас, тяжкопоранених, на ношах погрузили в автомобілі, коли ми проходили крізь коридор російських військових, – страшна картина. Велика кількість поранених на ношах, навколо військові РФ та «ДНР». Мені підняло дух, коли ми проходили біля бійців «ДНР», й один із них сказав: «Дякую за службу». Я думав, що мені почулося, я перепитав хлопця, який мене ніс, це мій боєць, а він сказав, що не почулося. Як це можна назвати? Хвилинка військової солідарності? Нас посадили в авто, мені стало лячно, я не знав, що буде далі, і я, щоб себе заспокоїти, почав читати Молитву українського націоналіста».
«Я був впевнений, що нас розстріляють», – «Фрутті» про російський полон
Український військовий з позивним «Фрутті» поділився переживаннями під час виходу в російський полон.
«Мені командир сказав: «Двадцять хвилин на збори – й ти виходиш здаєшся у полон». Ми транспортували «300» (поранених, – «Главком») до автобусів. Я був впевнений, що нас розстріляють», – розповів захисник.
За словами азовця «їх не розстріляли, а підірвали, але трохи пізніше це зробили»:
«Коли ми підходили до автобуса, один з опонентів наступив на щось, що вибухнуло, і йому відірвало стопу. У росіян не було чим йому допомогти. Наші хлопці почали пропонувати допомогу, але росіяни не погодились».
До слова, станом на кінець листопада 2024 року Україна повернула з російського полону 3 767 людей, серед яких було 168 цивільних громадян.
Як повідомлялося, найскладнішими для обміну категорії військовополонених – це оборонці Маріуполя та українці, яким уже винесено судові вироки в Росії.