Смерть у небі, кара на землі. Чи відповість Путін за ще один збитий літак?

17 липня 2014 року Boeing 777 компанії Malaysia Airlines, який здійснював рейс MH-17 (Амстердам – Куала-Лумпур), був збитий російськими проксі з ЗРК «Бук» та впав біля міста Чистякове Донецької області. Всі 283 пасажири, серед них 80 дітей, та 15 членів екіпажу загинули.

8 січня 2020 року після вильоту з Тегерану Boeing 737-800 «Міжнародних авіаліній України» був збитий силами ППО Ірану, жоден зі 176 пасажирів та членів екіпажу не вижив. При цьому на борту було одинадцятеро українців, з яких двоє – пасажири.

25 грудня 2024 року у Казахстані поблизу Актау розбився азербайджанський пасажирський літак. Із 62 пасажирів та п’яти членів екіпажу загинуло щонайменше 38 людей, 29 – вижили. Видання Defence Express зазначає, що у збитті азербайджанського літака та «Боїнгу» МАУ, знищеного іранцями, прослідковується один і той же почерк.

Адже для оператора ППО очевидна різниця між дроном, легкомоторним літаком та пасажирським лайнером з розмахом крила від 30 метрів – всі ці засоби мають різні параметри швидкості та висоти. Але росіяни ще у 2020-му хвалилися своїм ЗРГК «Панцирь», який «отримав ознаки штучного інтелекту» та зможе збивати цілі без участі людини. Аналогічний автоматичний режим роботи також є у ЗРК «Тор». А саме з такого комплексу і було збито «Боїнг» МАУ, пише Defence Express.

Проте зараз питання не лише у технічній стороні трагедії. Питання в реакції азербайджанської влади, а отже, в кінцевому підсумку й у тому, чи відповість Росія за свій злочин бодай тепер. Винуватців трагедії з малайзійським «Боїнгом» покарав Міжнародний трибунал у Гаазі: суд ухвалив три обвинувальних вироки, зокрема, й російському військовому злочинцю Ігорю Гіркіну (заочно).

Що стосується падіння літака під Тегераном, то Іран відмовився визнавати свою відповідальність та співпрацювати з Україною у розслідуванні катастрофи. При цьому Україна та Іран продовжують мати дипломатичні стосунки, хоча й у «редукованому» вигляді. У вересні 2022 року Україна позбавила посла Ірану акредитації та скоротила персонал посольства в Києві через постачання Іраном Росії безпілотників. Як зараз вчинить із Росією керівництво Азербайджану – поки невідомо.

Про можливий розвиток подій –  далі у матеріалі.

Птахи не винні

Пасажирський літак Embraer, який летів з Баку до Грозного, впав в аеропорту Актау. На борту було 67 пасажирів і п'ять членів екіпажу. Але як лайнер опинився у Казахстані? Коли борт вже підлітав до Грозного, його перенаправили до Махачкали через «погіршення погоди», але в Махачкалі теж виявився «туман», тож літак скерували до Актау у Казахстані. По дорозі він буцімто зіткнувся з птахами, отримав ушкодження та під час заходу на посадку розбився.

Але якщо дійсно була погана погода, чому літак просто не повернувся до місця, звідки він вилетів, тобто до Баку? Навіщо він летів через Каспійське море до іншої країни – Казахстану? Судячи з інформації сервісу Flightradar24, літак виконував рейс із Баку до Грозного, але в районі Каспійська його позначка на карті зникла з невідомих причин. За півтори години позначка літака знову з'явилася над Каспійським морем. Літак рухався у бік Актау, причому постійно змінював напрямок та висоту.

Пілоти випустили шасі, але посадити літак не змогли. При зіткненні із землею на околицях аеропорту Актау стався вибух і почалася пожежа. Компанія Azerbaijan Airlines спочатку проінформувала ЗМІ, що попередня версія катастрофи – зіткнення літака зі зграєю птахів. Натомість казахстанське видання Orda.kz повідомило, що на борту літака вибухнув балон. А хоча усі ці суперечать одна одній, спільне між ними одне –  усі вони не вказують на відповідальність Росії.

Перше враження від всього почутого і прочитаного: Ільхам Алієв домовився з казахським колегою Касимом-Жомартом Токаєвим про те, аби приховати роль Росії у цій справі. Та чи дійсно це так?

Поворот назад

У день катастрофи літака, 25 грудня, відбувався ще один важливий авіарейс. Борт №1 Азербайджана – президентський лайнер – вже піднявся у повітря, аби доставити Ільхама Алієва до Санкт-Петербурга. Але згодом літак змінив маршрут. «Вранці я летів із Баку до Санкт-Петербурга, коли мені повідомили про цю аварію, про цю трагедію. Я негайно дав вказівку, і літак повернувся назад до Баку», – так прокоментував події Алієв, якого цитує державне агентство «Азертадж».

Тут важливо те, що у Санкт-Петербурзі 25 грудня мав відбутися неформальний саміт лідерів країн СНД за участю російського диктатора Путіна. Відмова Алієва від участі у саміті може бути потрактована як бажання бути у важкий час зі своїм народом. Але може – і як сигнал Москві.

Коли Алієв повернувся до Баку, журналісти, певна річ, спитали азербайджанського лідера, як він коментує катастрофу літака. Президент стримано відповів: слідствоведеться, а висновки робити зарано.

Але через кілька годин після катастрофи в соцмережах були опубліковані важливі відео та фото. На кадрах видно, що на обшивці уламків у хвостовій частині літака видно невеликі отвори, схожі на ті, що залишаються після ураження елементами бойової частини ракети. Такі саме отвори в обшивці можна знайти на багатьох відео та фото уламків літаків, збитих ЗРК, пишуть місцеві пабліки. Також були опубліковані кадри із салону літака, на яких дірки видно у кріслах, а пасажири кажуть, що людям потрібні засоби перев'язки.

А бортпровідник літака Зульфугар Асадов, якому пощастило вижити, зазначив, що удар по лайнеру стався зовні – його слова цитує Media.Az.

Асадов розповів, що під час рейсу до Грозного позаштатна ситуація на борту літака виникла ще до моменту аварійної посадки. Спочатку літак дійсно огорнув туман, і капітан судна почав зниження, щоб здійснити посадку. «Але в цей момент зовні літака долинув дивний звук. Я одразу вийшов у салон разом із колегою Айдан Рагімлі. Ми побачили, що серед пасажирів почалася паніка...», – каже він.

Зульфугар Асадов також прокоментував інформацію ряду російських ЗМІ про те, що під час польоту вибухнув балон: «Це неправда. Якби щось трапилось із кисневим балоном, то літак розірвало б на частини. Ця трагічна ситуація виникла внаслідок зовнішнього впливу на літак».

Світ знову стурбований

У самій Росії катастрофу спочатку взагалі не коментували. Хіба що речник Путіна Пєсков  висловився майже так, як Алієв: до завершення розслідування будь-які висновки є передчасними.

Але згодом глава Росавіації Дмитро Ядров зазначив, що однією з причин авіакатастрофи нібито був густий туман і відсутність видимості на висоті 500 метрів. «Командир повітряного судна зробив дві спроби посадити літак у Грозному, які були безуспішними», – заявив Ядров. За його словами, російські диспетчери нібито пропонували для посадки інші летовища, однак командир літака «прийняв рішення прямувати до аеропорту Актау».

А Захід, як завжди, стурбований та закликає Москву розібратися у цій трагедії. «Наші думки та молитви з родинами та жертвами авіакатастрофи рейсу Azerbaijan Airlines J28243. Ми бажаємо постраждалим в авіакатастрофі якнайшвидшого одужання і закликаємо до повного розслідування», – написала в мережі Х речниця НАТО Фара Дахлалла.

США та Канада також закликали Росію провести прозоре розслідування інциденту. У заяві канадського МЗС наголошується: «Ми закликаємо Росію дозволити відкрите і прозоре розслідування та прийняти його висновки».

А тим часом джерела агентства Reuters у владних колах Азербайджану стверджують, що офіційний Баку чекає на визнання Росії своєї провини у інциденті. При цьому ніхто не вважає, що російське ППО збило літак навмисно: швидше за все, налаштований на автоматичну роботу ЗРГК «Панцирь» думав, що полює за українськими дронами.

«Однак враховуючи встановлені факти, Баку очікує, що російська сторона визнає збиття азербайджанського літака», – каже співрозмовник Reuters. А про те, що буде у випадку, коли цього не станеться, інсайдери не повідомляють.

Азербайджан – не Нідерланди і не Малайзія?

Зазначимо, що міжнародна реакція на збиття малайзійського «Боїнгу» у 2015 році була дуже потужною. Цілий ряд країн вимагали встановити істину у цій справі, а ряд політиків вказав на Росію як на причину трагедії. Серед них, приміром, був президент Естонії Тааві Рийвас, очільниця Литви Даля Грибаускайте, президент Польщі Броніслав Коморовський, канцлерка ФРН Ангела Меркель та інші. Прикметно, що друг Путіна прем'єр Угорщини Віктор Орбан зазначив тоді, що дуже важливо, аби слідством займався незалежний міжнародний орган.

Тодішній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, котрий нині є генсеком НАТО, ані на секунду не давав забути світові про трагедію з «Боїнгом». Зрештою, міжнародна слідча група з представників Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України дійшла висновку, що рейс МН17 був збитий ракетою, випущеною з «Бука» у районі, який перебував під контролем російських бойовиків. При цьому «Бук» був доставлений туди з території РФ, куди його після збиття літака і відбуксирували назад.

Упродовж слідства та суду, які тривали з 2015 року до 2022-го, обвинувачення було висунуто біля сотні осіб. І лише у листопаді 2022-го трибунал у Гаазі визнав винними трьох фігурантів. Це – колишній офіцер ФСБ Ігор Гіркін (Стрєлков) а також громадянин Росії Сергій Дубінський та українець Леонід Харченко. Ще одного підозрюваного – Олега Пулатова – в ході суду було виправдано.

На встановлення справедливості, яка в даному разі є дещо умовною (Гіркін, приміром, потрапив за грати значно пізніше – його засудили у самій РФ за «дискредитацію російської армії») – знадобилося, таким чином, сім років.

При цьому не можна стверджувати, що було засуджено Росію як таку. На початку 2023-го Марк Рютте висловив «гірке розчарування» тим, що слідство відносно участі у збитті літака Володимира Путіна було припинено.

Прокурори Міжнародного трибуналу заявили тоді журналістам, що докази причетності Путіна та інших російських посадовців недостатньо чіткі, тому вони завершують розслідування без висунення нових обвинувачень. «Ми продовжуватимемо закликати Російську Федерацію визнати відповідальність за цю трагедію», – прокоментував подію Рютте.

Проте з таким же успіхом можна закликати Землю не обертатися довкола Сонця, і Рютте це чудово усвідомлює. Неймовірні зусилля цілої команди правників та юристів призвели лише до того, що покарано кількох безпосередніх виконавців злочину, тоді як замовник вийшов сухим із води. І знову коїть подібні злочини.

Наталія Лебідь, «Главком»