Замість Європи: чи змогла Росія знайти нові ринки збуту газу

Чи змогла Росія знайти нові ринки збуту енергоносіїв

Зменшення енергетичної залежності ЄС від Росії передбачено планом REPowerEU, що цілком співпадає з рішенням України припинити прокачку російського газу до Європи. Експерт DiXi Group Андрій Урста у коментарі 24 Каналу зауважив, що з новими ринками збуту в Росії не все просто: швидко переспрямувати на Схід значні потоки газу, які до війни йшли в ЄС, дуже проблематично.

На реалізацію альтернативних маршрутів поставок в Китай (до прикладу, через Казахстан) теж підуть роки. Тому швидко замістити європейський ринок збуту Росії точно не вдасться.

Навіть якщо це вдасться зробити в довгій перспективі – Росія все одно не зможе розраховувати на ті ж прибутки, що і на преміальному європейському ринку,
– резюмує Урста.

Зауважте! Окрім маршруту через Україну, в Росії ще є можливість постачати газ до Європи через другу нитку "Турецького потоку", проте можливості для такого нарощування обмежені. Всі інші трубопровідні маршрути в ЄС недоступні: трубопровід Ямал – Європа – через "контрсанкції" самої ж Росії, "Північний потік-1" – через підрив, "Північний потік-2" – через підрив та банкрутство оператора газогону.

Чому азійські ринки не врятують Росію

Росія намагається диверсифікувати ринки збуту, замінивши преміальні європейські ринки азійськими. Однак, на думку експертів, повністю компенсувати втрату європейського напрямку Росія зможе навряд.

Олена Лапенко

Генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group

Азійський ринок характеризується обмеженою кількістю платоспроможних споживачів. Переорієнтація Росії також не виключає можливість демпінгу з боку азійських країн і потрапляння Кремля в залежність від геополітичної кон'юнктури. Країни Азії матимуть більше важелів впливу на ціноутворення, що обмежуватиме російські можливості.

Нагадаємо, що Росія ще з 2022 року працює над реалізацією "Тристороннього газового союзу" за участю Казахстану та Узбекистану, оскільки країни з радянських часів повʼязані газотранспортною системою "Азія – Центр" та газопроводом "Урал – Бухара". Однак азійські країни уникають подібного союзу, обмежуючись двосторонніми комерційними зобов’язаннями щодо постачання природного газу.

На думку експертів, реалізація "Тристороннього газового союзу" може надати Кремлю змогу розширити контроль над газотранспортною інфраструктурою Центральної Азії, консолідувати свій вплив та частково компенсувати втрату європейського ринку.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.