Закрив собою пораненого побратима. Згадаймо Героя України Владислава Аллерова

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Владислава Аллерова.

Полковник Владислав Аллеров (позивний Фокс) загинув 30 травня 2022 року на Харківщині. Він закрив собою пораненого побратима та евакуаційну групу, однак сам отримав смертельне поранення. Офіцеру було 37 років.

Владислав народився 2 січня 1985 року у Сімферополі у сім’ї військового. Наприкінці 1980-х родина мешкала у грузинському місті Ахалкалакі. Жив у Львові й Рава-Руській. Навчався у п’ятьох школах. Атестат отримав у гімназії №1 у місті Сімферополь. Закінчив Національну академію Національної гвардії України. До 2012 року служив у Кримській «Лаванді» – єдиному на той час гірському спецпідрозділі у військах Із 2006 року пройшов шлях від лейтенанта до полковника.

Отримав вишкіл за стандартами НАТО, зокрема пройшов два гірсько-альпійських курси у Румунії та Італії. Добре володів англійською мовою.

Участь у російсько-українській війні

Чоловік служив у гарячих точках війни з 2014 року. Був одним з перших учасників АТО під час штурму м. Слов’янськ на Донеччині. Того року його батько генерал-полковник Юрій Аллеров був одним з командувачів Сил Оборони України, а згодом став командувачем НГУ.

У 2021 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему «Військово-призовні кампанії до Збройних Сил СРСР в умовах формування багатопартійної системи в Українській РСР (1990–1991)».

Російське вторгнення 2022 року

З початком повномасштабного вторгнення російських військ полковник Аллеров обіймав посаду командира окремого загону спеціального призначення «Західне територіальне управління Національної гвардії України». Під його керівництвом українські військові знищили кілька десятків військової техніки російських окупантів, командних пунктів і солдат.

30 травня 2022 року група полковника вступила у бій з окупантами і знищила ворога. Бойові групи відважно давали відсіч і стримували прорив окупаційних військ. Бої велися під час сильних артилерійських обстрілів. Аллеров побачив, що один з побратимів отримав осколкове поранення ніг, миттєво кинувся йому на допомогу. Наклавши турнікети, пораненого товариша передав групі евакуації та продовжив бій. Щільним вогнем Владислав під обстрілом ворожої артилерії та мінометів забезпечив відхід групи, але  сам дістав поранення, не сумісне із життям.

«Щодня втрачаємо еліту нашого війська. Йдуть у засвіти досвідчені командири, прогресивні офіцери. Вони йдуть – а ми маємо битися, щомиті наповнюючись злістю до ворогів і, звісно ж, любов’ю до країни», – написали в Українському ветеранському фонді.

Поховали захисника 1 червня 2022 року на Личаківському цвинтарі у Львові.

Нагороди Владислава Аллерова 

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27 грудня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
• Орден «За мужність» III ст. (17 червня 2016) – за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
• Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
• Почесний нагрудний знак «Козацький хрест» І ступеня
• Медаль за сприяння війську.
• Почесний нагрудний «Знак пошани» МОУ;
• Медаль за 20 років сумлінної служби в Національній гвардії України.
• Хрест військового братерства.
• Почесний нагрудний знак «За відмінну службу в МВС»

У День Незалежності 24.08.2022 син воїна Микита урочисто підняв прапор України у Львові. 

Другого січня 2025 року військовослужбовці Національної академії Національної гвардії України вшанували пам’ять випускника навчального закладу полковника Владислава Аллерова – у цей день йому мало б виповнитися 40 років. Гвардійці прийшли на Марсове поле на Личаківському кладовищі, де вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглого героя. 

«Герой України був не лише видатним офіцером, але й моїм другом та одногрупником. Це був надзвичайно мужній і гідний офіцер, який завжди ставив честь і безпеку держави понад усе. Хочу сказати, що Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях, у наших вчинках та в нашій боротьбі за вільну і незалежну Україну», – зазначив заступник начальника гуманітарного факультету по роботі з особовим складом полковник Олексій Міршук.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.