«Я розгубилася»: Лариса Кадочникова прокоментувала «мовний інцидент» на Премії Параджанова

Народна артистка України Лариса Кадочникова прокоментувала «мовний інцидент», який стався 9 січня під час вручення Премії імені Сергія Параджанова.

«Спогади про Сергія Параджанова, як і про фільм «Тіні забутих предків», досі викликають найглибші емоції. Я розгубилася… Так, у побуті та майже все своє життя я спілкувалася і виступала російською. Повномасштабне вторгнення змінило мене, мій рідний Театр Лесі Українки, моїх шанувальників, всю нашу країну. Україна – мій дім, і нікуди я не збираюсь. Я перейшла на українську мову на сцені і намагаюся, наскільки це можливо, спілкуватися нею в житті. Сподіваюся, що моє щире звернення вичерпає непорозуміння, що сталося», — сказала Кадочникова в коментарі Укрінформу.

Кирило Кашліков, генеральний директор Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки, актрисою якого є Кадочникова, в коментарі Укрінформу сказав: «Позиція театру була сформульована одразу після початку повномасштабного вторгнення. Колектив відмовився від словосполучення «російська драма» у назві театру та відмовився грати вистави російською мовою. За 3 роки ми побудували репертуар, гідний національного театру, всі вистави граються українською».

На вимогу присутніх у залі говорити українською, вона відповіла: «Я українською мовою граю в театрі. Ви вибачте, я маю право говорити хоч англійською мовою. Будь ласка, поважайте мене, я багато зробила для України. Я нікуди не виїжджаю, я тут, і я граю в театрі вистави українською мовою. І найголовніше, ми повинні любити одне одного і поважати. Україна одна, і якщо ми будемо ворогувати і ненавидіти один одного через дрібниці, ми загинемо».

Це викликало суперечливу реакцію присутніх на церемонії та широкий резонанс у суспільстві після поширення відео з її виступу. Детальніше читайте у матеріалі «Антоніни»: Чергове «несеться». Реакція на мовний скандал з Ларисою Кадочниковою

Лариса Кадочникова — одночасно народна артистка України і Росії. Акторка народилась (1937 рік) і виросла в Москві. До України переїхала після того, як у 1963 році зіграла головну роль у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». З того часу була (і залишається) акторкою Київського театру російської драми імені Лесі Українки (нині перейменований на Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки»). 18 років вона пробула у шлюбі з українським кінооператором та режисером Юрієм Іллєнком.