Пілот вертольота - про вильоти в Маріуполь: Це ніби наблизитись до смерті й дати їй ляпаса
Пілот вертольота - про вильоти в Маріуполь: Це ніби наблизитись до смерті й дати їй ляпаса

Пілот вертольота - про вильоти в Маріуполь: Це ніби наблизитись до смерті й дати їй ляпаса

Пілоти гвинтокрилів Сухопутних військ ЗСУ виконують під час війни безліч небезпечних завдань. Окрім транспортних перевезень, здійснюють чимало інших ризикованих вильотів, віртуозно збиваючи ворожі дрони.

Про складну роботу на службі в бригаді армійської авіації сухопутних військ ЗСУ розповів пілот з позивним «Вікінг» у програмі «Станція Краматорськ», що вийшла в Укрінформі 15 січня.

За словами «Вікінга», на початку повномасштабної війни українські гвинтокрили могли легко стати жертвою «дружнього вогню», бо тоді було складно зрозуміти, чия авіація в нічному небі. Утім, зараз це – майже неможливо.

«У нас існує складна система оповіщення. Якщо вертоліт здіймається в повітря, то про це всі знають. Дякуючи співпраці різних військ ЗСУ, випадків плутанини немає», – запевнив «Вікінг».

Утім, це стосується лише своїх, і від ворожого вогню не рятує. Як зауважив воїн, у роботі пілотів армійської авіації – безліч небезпечних моментів. «Коли гвинтокрил потрапляє в зону ураження, пілот має бути готовим до небезпеки з усіх фронтів. Це і ПЗРК, і ЗРК і МІГи. Треба враховувати абсолютно усі небезпечні фактори, які можуть бути», – наголосив «Вікінг».

Саме тому, за його словами, тривала робота в повітрі виснажує. За нормативними документами курсу бойової підготовки, пілот за добу не може здійснювати більше чотирьох польотів на вогневе ураження на гранично низькій висоті.

Льотчик зауважив, що всі інструкції написані ще за радянських часів, їх просто переклали українською мовою, залишивши попередній зміст. Тобто, під умови воєнного часу вони не дуже підлаштовані. Між тим, пілотам часто доводиться виконувати набагато складніші завдання на межі сил.

«Якщо брати польоти на вогневе ураження, то особисто у мене було за день максимум три вильоти, але вони були настільки виснажливі, що після повернення просто не було сил навіть взяти телефона до рук і подзвонити дружині, спитати, як у них справи (під час війни у «Вікінга» народився син – ред.). Я лише вітався, говорив, що дуже втомився, і йшов спати», – розповів про свій бойовий досвід «Вікінг».

Військовий стверджує, що найскладніші вильоти були в Маріуполь. Туди небагато пілотів під час пекельних боїв зголосилися літати, але кожен з бригади готувався до того, що будь-якої миті може отримати таке завдання.

«Це були дуже складні польоти, які вимагали відключати свій мозок і свій страх повністю. Льотчики, які звідти поверталися, на той час навіть не розуміли, як багато вони зробили і що пережили. На мою думку, це все одно, що підлетіти до самої смерті, дати їй ляпаса, помахати ручкою і повернутися назад, водночас зберігши життя кільком десяткам людей», – розповів воїн. Більшість операцій із вильотами на Азовсталь, за його словами, були успішними.

Повне інтерв’ю з пілотом гвинтокрила можна переглянути на Ютуб-каналі Укрінформу.

«Вікінг» – пілот гелікоптера Мі-24. Захищає Україну у складі 11-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ України. Народився на Луганщині. Освіту отримав у Харківському університеті повітряних сил імені Івана Кожедуба. На службі з 2017 року. Станом на 2023 рік здійснив понад 100 бойових вильотів. Продовжує виконувати бойові завдання і зараз.

Як повідомлялося, «Станція Краматорськ» – це спільний продукт Укрінформу та Центру протидії дезінформації при РНБО. Головна мета проєкту – через відверту розмову показати особисту життєву історію героя та водночас висвітлити основні російські ІПСО на тему армії та війни.

Ведучі програми Костянтин та Влада Ліберови – документальні фотографи, які фіксують події в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.

Теги по теме
война Мариуполь
Источник материала
loader
loader