Несподіване повернення. Актор з фільму «Плем'я» Григорій Фесенко завів блог про своє батьківство у декреті

Скролячи інстаграм ваша авторка наштовхнулася на рилс, в якому хлопець сидів за столом, тримав дитину і анонсував свої розповіді про життя в декреті. До того ж, він був із порушенням слуху, тому підписалася не думаючи. Уявіть собі – одразу дві заявки на розповіді про інклюзивність: чоловіки в декреті у нас все ще в розділі «незрозумілі цікавинки», а про особливості життя людей, які погано чують, інформації не так багато, як хотілося б. 

Завдяки багатьом активістам на колісних кріслах і протезах (в першу чергу Олександру Терену, звісно ж) ми вже встигли дізнатися безліч усіляких важливих моментів: від коректної термінології до особливостей сексу із людьми з інвалідністю. 

Так ось, блог Григорія Фесенка «Татко в декреті» цілком має шанси перетвортися на вкрай популярний. Поки він виклав лише 5 рилсів (з 8 січня), а вже має майже 20 тисяч підписників в інстаграмі. Перше відео подивилося 733 тисячі людей. Тому дуже іронічно, що у представленні Григорій каже, що цей блог, мабуть, не буде популярним.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Григорій (@tatko_vdekreti)

Це і не дивно. Григорій у досить безпосередній манері розповідає як про свою інвалідність, так і про батьківство. У нього, до речі, донька. Часто усі ці гіркі жарти про виснажливість догляду за дитиною ми чуємо від дівчат, тому нова чоловіча оптика, звісно, зацікавлює. У випадку з Фесенком – вдвічі, бо чуємо жарти про те, як можна просто зняти слуховий апарат, коли крики дитинки стають вже занадто нестерпними. 

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Григорій (@tatko_vdekreti)

І що ж ви думаєте, відкриваю я нині інстаграм і наштовхуються на нове відео, в якому Григорій розповідає про свої зйомки у фільмі «Плем'я». Що мовляв, так, ви вгадали, я саме той чувак, який зіграв там головну роль.

Це, звичайно, для вашої Антоніни було несподіванкою, бо я геть його не впізнала. І це зважаючи, що «Плем'я» Мирослава Слабошпицького – одна з моїх улюблених українських стрічок і мені дуже подобається головний герой Сергій.

Нагадаю, що це новенький хлопець в інтернаті для дітей із порушенням слуху. Там панує страшне свавілля керівників закладу, які змушують дівчат займатися сексуальною працею.

Середовище там – жорстоке, ієрархічне і Сергій, зрештою, повстає проти нього. До речі, це один із небагатьох наших кіногероїв, який є однозначним переможцем, сильним, рішучим і дуже далеким від позиції жертви. «Плем'я», нагадаю, один із найвизначніших та найтитулованіших українських фільмів. Попри це робота викликала дуже полярні реакції. Одні (як оце я) захоплюються, а інші звинувачують авторів у тому, що якось незугарно зобразили Україну. Ще й на увесь світ цю срамоту демонстрували. 

Отут і задумаєшся: чи справді усім потрібні історії про сильних героїв, які долають обставини? 

І ще додам важливе. Особливість картини в тому, що знята вона жестовою мовою. Але це не є визначальним – вона не про особливості світу людей з порушенням слуху. Ця історія про кохання, перемогу над злом і водночас його панування, почуття власної гідності та наслідки власних рішень. 

Тому мої симпатії до блога Григорія Фесенка стали врази більшими. Його дружина Оксана, до речі, режисерка монтажу. Тому чекаємо на інші цікаво оформлені відео. А поки трохи більше про Григорія можете почитити в матеріалі від NV.