Тамар Кінцурашвілі, Фонд розвитку ЗМІ: «Грузинська влада консолідує ресурси для знищення платформ, які сама не контролює»
Тамар Кінцурашвілі, Фонд розвитку ЗМІ: «Грузинська влада консолідує ресурси для знищення платформ, які сама не контролює»

Тамар Кінцурашвілі, Фонд розвитку ЗМІ: «Грузинська влада консолідує ресурси для знищення платформ, які сама не контролює»

Керівниця Фонду розвитку ЗМІ Тамар Кінцурашвілі розповіла нашому кореспондентові про стосунки грузинських медіа й уряду та про насильство проти журналістів під час протестів.

— Під час протестів, пов’язаних із призупиненням переговорів про вступ Грузії до ЄС, відбулися ледь не масові напади поліції на представників медіа. Деякі критики кажуть, що журналісти стали мішенню і це відбулося за вказівкою влади. У чому причина такого ставлення? Чому влада настільки незадоволена медійниками, що наказала бити й арештовувати журналістів?

— Основна причина — бачення та ставлення влади до демократичних інституцій. Головною загрозою для нинішньої влади є демократія як така. Тому вони консолідують усі ресурси, щоб знищити всі платформи, які не контролює владна партія. Крім фінансового тиску, скоординованих кампаній дискредитації в соціальних мережах, вони використовують фізичний тиск на окремих журналістів, щоб заглушити критичні голоси.

Попри те, що більшість журналістів була в шоломах і їх було легко ідентифікувати як пресу під час акцій протесту, вони були навмисно побиті ОМОНом лише з однієї причини — через те, що вони виконували свої професійні обов’язки.

— Так чи так, у країні чимало медіа, критично налаштованих до влади. Чи не свідчить існування таких медіа про те, що диктатури не існує?

— Перетворення медіасередовища на більш плюралістичне було одним із головних досягнень «Грузинської мрії» у 2012 році після її приходу до влади. Але з того часу владна партія робила все, щоб звузити простір для незалежних інституцій, намагаючись змінити власників медіа, концентруючи у своїх руках великі телеканали.

Влада вжила заходів для створення фабрик тролів, схожих на ту, що існує у Петербурзі для маніпулювання громадською думкою, здійснювала фізичні напади на журналістів і підривала довіру до критичних медіа через добре фінансовані офіційні та неформальні канали проурядової пропаганди. Крім того, закон про іноземних агентів, скопійований із російського, був розроблений лише з одним наміром — очистити простір від усіх незалежних платформ, які отримують фінансування від західних донорів.

Від західного фінансування значною мірою залежать не лише громадські організації, а й медіа. Під час адаптації законодавства представники медіа та громадських організацій стали свідками вандалізму біля наших офісів, коли на нас навішували ярлики іноземних шпигунів, зрадників Батьківщини, як це сталося в Росії після набуття чинності аналогічного законодавства. Тому зрозуміло, які цілі уряду та чому замість того, щоб воювати з зовнішнім ворогом, яким є Росія, вони воюють зі своїм народом і чинними інституціями.

— Яка загальна ситуація на ринку? Скільки провладних медіа, нейтральних та опозиційних?

— Грузинський медіаринок не є самодостатнім. У нас більше гравців на ринку, і провладні канали завжди мають фінансову перевагу. Невеликі онлайн-медіа, більш нейтральні, найбільше залежать від фінансування західних донорів, тоді як різні політичні інтереси забезпечують плюралізм на ринку з нерівними ресурсами. Ви можете знайти більше інформації в нашому звіті за 2023 рік.

— Що б ви сказали про коректність грузинських медіа? Чи дотримуються вони професійних стандартів? Питаю тому, що часто для опозиційних медіа їхня критика може бути індульгенцією за необ’єктивність і пропаганду.

— Звичайно, є проблеми професіоналізму й етики з обох сторін, але водночас у нас є інституція саморегулювання медіа, щоб обговорювати ці порушення в професійних колах. Але коли влада намагається знищити неконтрольовані медіа, це звужує вікно для професійних дискусій.

— Як розвивалася ситуація до нинішнього рівня?

— Після зміни влади у 2012 році владна партія поступово почала тиснути на медіа. Усе почалося з того, що фінансова поліція провела обшук компанії з вимірювання аудиторії, а потім продовжилося судовою суперечкою про право власності на афілійовані з опозицією медіа.

Потім це переросло у фізичну розправу над журналістами та безкарність причетних до насильства. Останнім кроком став закон про іноземних агентів, який викликав великі протести, оскільки стало ясно, що уряд зраджує європейський вибір грузинського народу, переходячи до автократичного правління. Усе це веде Грузію до ізоляції від західного світу та зближує з автократичними сусідами.

Титульне фото: Тамар Кінцурашвілі, Фонд розвитку ЗМІ

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги по теме
Грузия
Источник материала
loader
loader