З десятикілометрової зони біля кордону з РФ потрібно відселити всіх жителів - депутат
З десятикілометрової зони біля кордону з РФ потрібно відселити всіх жителів - депутат

З десятикілометрової зони біля кордону з РФ потрібно відселити всіх жителів - депутат

З 8-10-кілометрової зони біля кордону з Росією потрібно відселити всіх жителів для забезпечення оборони навіть після завершення війни.

Таку думку висловив народний депутат Дмитро Микиша у Харкові на "Стратегічній сесії: регіональне планування як ефективний механізм відновлення, розвитку та координації", передає кореспондент Укрінформу.

“Я не бачу логічної послідовності в тому, щоб там відбудовувати зруйновані населені пункти. Восьми, а то і десятикілометрова зона – це зона відселення, причому примусового. І ми маємо на цьому сконцентруватися і розуміти це. Росія завтра нікуди не дінеться, в будь-якому форматі. Ворог залишиться за парканом, за цим кордоном, який нам треба збудувати, і він постійно буде впливати на все, в першу чергу – на інвестиційну привабливість, що впливатиме на спроможність залишатися тут найголовнішому – людському капіталу”, – сказав Микиша.

Він наголосив, що якщо у прикордонних областях “не буде забезпечена оборона і безпека, все інше взагалі не має сенсу”.

“Це речі, які ми маємо вже зараз проговорювати і ставитися до них серйозно. Це має бути озвучено. Бо якщо не говорити, коли завтра виноситиметься будь-який законопроєкт, стикнемося зі спротивом і неможливістю прийняття”, – додав нардеп.

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов зауважив, що наразі немає дієвих механізмів щоби забезпечити просто евакуацію з найнебезпечніших через обстріли населених пунктів.

“З приводу відселення… Я зараз не буду говорити про кілометри… Скажу просто про евакуацію. На лівому березі Куп’янська (вже за 2-3 кілометри до російських позицій, – ред.) залишається 132 людини, я вже їх знаю поіменно, – вивезти не можу. Діючих нормативно-правових механізмів реалізації цієї задачі і функції у нас недостатньо. Просто працюємо з Нацполіцією, Службою безпеки, це вкрай важко. Евакуація з Липців (у Харківському районі під час повторного наступу росіян, – ред.): жінка сьогодні відмовилася, наступного дня її вже евакуйовували з ампутованою кінцівкою, і поліцейські потрапили під обстріл, одного було поранено. Звичайно, ми маємо заздалегідь вживати непопулярні, однак дуже важливі кроки, безпека людей — наша безпосередня відповідальність. Я знаю, що є зареєстрований законопроєкт щодо реалізації функцій по евакуації”, – сказав Синєгубов.

Міський голова Охтирки Павло Кузьменко у своєму виступі наголосив, що громади, які постраждали внаслідок війни, мають отримувати значно більшу підтримку від держави, ніж є зараз. Пошук інвесторів, про який ішлося після презентацій стратегій розвитку Харківської, Сумської та Чернігівської областей, він емоційно порівняв із вигідним одруженням.

“От Київ – це батько, прифронтові громади – доньки, і всіх потрібно віддати заміж – за інвесторів. І доньки ці вже непривабливі, “без рук і ніг”, але ж діти будуть у них красиві, розумні та заможні. То, можливо, потрібно трішки по-іншому перерозподілити кошти? Коли я чи Бова (мер Тростянця, – ред.) їдемо за кордон і зустрічаємося там разом – 14 голів зі Львівщини, Франківщини та інших тилових регіонів і один-два з прифронтових, то ми відчуваємо себе, наче у нас яма глибша копається, а у них – гора більша насипається. Наша яма не засиплеться і за 50 років, а вони вже будуть дуже-дуже далеко. І ніколи наші “доньки” не вийдуть заміж, щоб ми на сьогоднішній день не запропонували. Якщо Верховна Рада, Кабінет міністрів про нас не подумають, ми не виберемося”, – сказав Кузьменко.

Він також наголосив, що у країні потрібно завершити реформу децентралізації – дозволити об’єднання громад, які були чи стали неспроможними.

Міський голова Тростянця Юрій Бова вказав на гостру необхідність ввести диференційовану повітряну тривогу, що сприятиме відновленню виробничих потужностей, та розробляти майстер-план у кожній громаді.

“Громада на кордоні – там безпека першочергове, і там це розуміють, там не про інвестора. Громада, яка від кордону до 100 кілометрів – там уже про інвестора, про житло, а не про мінні поля. І ця громада теж це розуміє. Набір стратегій громад – це стратегія регіону. В нашій громаді є майстер-план – описовий стратегічний документ, покладений на генплан. Ми розробляли його рік із 12 міжнародними експертами. У мене пораховано до 2040 року, скільки дахів я повинен перевести на сонячну енергетику – 142 на різних муніципальних об'єктах. І пораховано, скільки інвестицій треба вкласти і який дасть ефект. Мені здається, ми повинні про це говорити. Ми повинні чітко розуміти, де треба економити і куди ті кошти вкласти завтра. Можливо, кожному голові обладміністрації треба запитати у кожного голови громади – яка твоя стратегія”, – зазначив Бова.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці грудня 2024 року під час п’ятої стратегічної сесії Міністерства розвитку громад та територій в Одесі південні областіпредставилипріоритетні напрямки розбудови на 2025–2027 роки.

Фото ілюстративне

Теги по теме
Обстрел
Источник материала
loader
loader