Податкова зафіксувала спроби обходу режиму експортного забезпечення
Податкова зафіксувала спроби обходу режиму експортного забезпечення

Податкова зафіксувала спроби обходу режиму експортного забезпечення

Державна податкова служба повідомила, що «сірі» експортери агропродукції намагаються обходити правила експорту сільськогосподарської продукції, запроваджені з грудня минулого року.

У відомстві зазначили, що нові правила експортного забезпечення затвердили, щоб розв'язати проблему з експортом сільгосппродукції невстановленого походження, через який бюджет втрачав податкові надходження та валютний виторг. Тепер експортувати можуть лише платники ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряються до вивезення продукції.

«Проте є суб’єкти, які й досі намагаються зареєструвати податкові накладні за операціями з «експорту» сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, нехтуючи правилами роботи системи», — йдеться в повідомленні.

Так, одна компанія спробувала зареєструвати експортні накладні на 46 т сої, використовуючи податковий ліміт, сформований у результаті придбання паркомісць у Києві та послуг з утримання паркінгів. Інша компанія імпортувала фрукти, овочі, рибу та м'ясо, а експортувати намагалася сою. Третя фірма спробувала зареєструвати накладну на партію соняшникової олії вартістю 5,7 млн грн, не маючи ані банківських рахунків, ані активів. Ще одна компанія подала накладну на 24,5 т сої під кодом пшениці, але водночас не закуповувала ані сої, ані пшениці.

Також податкова представила типові спроби обійти режим експортного забезпечення:

  • реєстрація коштом сформованого ліміту в СЕА ПДВ (Система електронного адміністрування податку на додану вартість) за операціями з імпорту продуктів харчування;
  • реєстрація коштом сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з сільгосптоварами;
  • підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) в податковій накладній;
  • відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків у банках;
  • реєстрація продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з сільгосппродукцією;
  • 12 суб'єктів господарської діяльності, перебуваючи в ризиках ще з 2020-2023 років, також протестували цю систему.

«Всі ці спроби були зупинені режимом експортного забезпечення», — уточнили у відомстві, зазначивши, що роботою нового режиму скористалась вже понад 1 тисяча суб’єктів, які зареєстрували понад 11 тис.  податкових накладних.

Топ-5 товарів:

  • кукурудза — 1718 податкових накладних на 5,5 млн т на 45,9 млрд грн;
  • олія соняшникова — 3 822 накладних на 804,5 тис. т на 37,7 млрд грн;
  • пшениця — 982 податкових накладних на 2,2 млн т на 19,1 млрд грн;
  • соєві боби — 1045 податкових накладних на 596,5 тис. т на 9,7 млрд грн;
  • ріпак — 230 податкових накладних на 245,1 тис. т на 5,4 млрд грн.
Источник материала
loader
loader