Збереження людського капіталу – не просто стратегічне завдання для України: це питання відбудови країни навіть в часи війни і її модернізації після завершення воєнних дій.
«Ми не маємо права втрачати час – діти й молодь мають вчитися», - вважають і в Європейському Союзі, і в Україні.
Але ще важливіше, аби молодь бачила реальну перспективу й була впевнена, що матиме гідну роботу, можливості для самореалізації та пристойну зарплату – і саме в Україні. Звісно, якщо докладе зусиль, аби стати конкурентним на ринку праці фахівцем – чи з вищою, чи з профтехосвітою, чи опанувавши нові навички. Освітні програми та проєкти ЄС, про які вже йшлося, спрямовані на досягнення цих цілей – сучасне навчання й безперервна освіта протягом життя. Сьогодні поговоримо саме про роботу.
Отримати пропозицію роботи, стажування чи навчання протягом чотирьох місяців має кожна людина до 30 років, котра з різних причин не працює або не вчиться. Такий стандарт діє у країнах ЄС і називається - “Молодіжна гарантія”. Над запровадженням аналогічної в Україні зараз спільно працюють Європейська Комісія, міжнародні, громадські та урядові організації та інституції. Одним з ланцюжків майбутньої системи Молодіжна Гарантія в Україні є молодіжні центри розвитку підприємництва - такі вже працюють у вісьмох містах України.
Центри молодіжного підприємництва - це лише один елемент великої ініціативи, що має запрацювати в Україні.
Як виглядатиме вся система розповіли заступник міністра молоді та спорту Андрій Чесноков, який він опікується питаннями молодіжної політики та зокрема, започаткуванням ініціативи “Молодіжна Гарантія” з боку держави, та Евгенія Петрівська, ключова експертка програми “EU4Youth молодіжна зайнятість та підприємництво”, що співфінансується Європейською Комісією та Міністерством іноземних справ Литви та впроваджується Центральним агентством з управління проєктами (Литва).
“Молодіжна гарантія” – це ініціатива, що дає нашим молодим людям не просто підтримку, а можливості. Якщо хтось втратив роботу, закінчив чи кинув навчання чи опинився у роздоріжжі, ми пропонуємо конкретні рішення. Упродовж чотирьох місяців молода людина може отримати пропозицію роботи, пройти стажування, продовжити навчання чи підвищити свої навички. Ми зосереджуємося на тих, хто не навчається і не працює (так звана NEET молодь), допомагаючи їм знайти себе», - розповів Андрій Чесноков.
За його словами, «Молодіжна Гарантія» підтримує тих, хто вже вдома, але шукає перспектив. Це молоді люди, які хочуть працювати й розвиватися, але стикаються з викликами: від браку досвіду до складного доступу до якісних можливостей. При цьому особлива увага приділяється молодим ветеранам, для яких ми створюємо додаткові програми працевлаштування і навчання.
«І ще важливо: ми прагнемо зупинити відтік талантів за кордон. “Молодіжна гарантія” допомагає побудувати перспективи тут, вдома. Ми працюємо, щоб Україна стала країною можливостей для молоді – без зайвої бюрократії, з реальним доступом до підтримки. Це не про зміну життя за один день, але про віру в те, що майбутнє в Україні – реальне й досяжне. Також, Молодіжна Гарантія стане для тих, хто виїхав за кордон чітким сигналом: в Україні є перспективи та ми їх пропонуватиме для всіх громадян України», - зазначив він.
Своєю чергою, Евгенія Петрівська повідомила, що “Молодіжна гарантія” базується на чотирьох ключових етапах:
- картування
- охоплення
- підготовка
- пропозиція.
Її мета – допомогти молодим людям знайти свій шлях, навіть якщо вони не шукають роботу чи припинили навчання.
Як це працює:
Точка входу: найважливіше – знайти цих молодих людей, NEET молодь. Для цього програма використовує інтегровані послуги, як-от “єдине вікно”, мобільні підрозділи або партнерство зі школами, соціальними службами та молодіжними організаціями, молодіжними центрами. Ми бачили сюжет про один з таких центрів. Такі центр, громади відіграватимуть ключову роль у партнерстві при впровадженні ініціативи.
Індивідуальний підхід: за допомогою інструментів профілювання визначаються інтереси, навички та бар’єри кожної людини. Це дозволяє створити персональний план дій, який враховує навіть найскладніші обставини.
Пропозиція підтримки: наприклад, якщо молода людина кинула навчання, їй можуть запропонувати програму другого шансу або курси підготовки до роботи. Якщо робота не є її метою, програма може допомогти знайти волонтерський проєкт, стажування чи навіть підтримати у запуску власної справи.
Що робити з тими, хто не хоче змін?
Тут важлива мотиваційна робота. Молодіжні посли, наставники чи навіть знайомі обличчя з громади можуть допомогти достукатися до таких молодих людей, пояснити, що ця програма створена, щоб підтримати їх у непростий час, а не нав’язувати щось.
“Молодіжна гарантія” – це не просто про роботу, це про можливість для кожного знайти своє місце в житті і повірити, що навіть найскладніший старт може привести до успіху.
Країни, на які Україна може рівнятися у впровадженні “Молодіжної гарантії”:
1. Фінляндія
- Модель: першовідкривач схеми “Молодіжна гарантія”. Програма забезпечує підтримку молоді у пошуку роботи чи навчання протягом 3 місяців.
-
Особливості:
- Інтенсивна взаємодія з роботодавцями.
- Системи раннього втручання: молодь отримує персоналізовані плани дій через місцеві служби зайнятості.
- Значна увага ментальному здоров’ю молоді.
- Цифрова молодіжна робота.
- Урок для України: розвиток локальних служб підтримки і персональних консультацій.
2. Литва
- Модель: інтеграція схеми з професійною освітою та використання цифрових платформ.
-
Особливості:
- Активна інформаційна кампанія серед молоді та роботодавців.
- Розширені програми перекваліфікації та дуальної освіти.
- Підтримка для молоді з сільської місцевості.
- Урок для України: використання цифрових платформ для профілювання молоді та інтеграції ринку праці.
3. Італія
- Модель: зосередженість на боротьбі з високим рівнем безробіття серед молоді через регіональні ініціативи.
-
Особливості:
- Висока залученість приватного сектора та місцевих органів влади.
- Субсидії для роботодавців за наймання молоді.
- Активне залучення молоді через спеціалізовані програми.
- Урок для України: регіональна адаптація програми і фінансові стимули для роботодавців.
4. Польща
- Модель: поєднання європейського фінансування з державними ініціативами.
-
Особливості:
- Платформи для швидкого зв’язку між молоддю та роботодавцями.
- Програми короткострокового навчання для актуальних вакансій.
- Спеціальні програми для випускників ВНЗ.
- Урок для України: ефективне використання грантових програм ЄС і швидке реагування на потреби ринку.
5. Португалія
- Модель: інтеграція “Молодіжної гарантії” з підприємницькими ініціативами.
-
Особливості:
- Підтримка самозайнятості та стартапів через гранти і менторські програми.
- Фокус на соціальній інтеграції NEET (особливо молоді з неблагополучних районів).
- Розширення освітніх можливостей для молоді, що припинила навчання.
- Урок для України: створення інкубаторів для підтримки молодіжного підприємництва та самозайнятості.
Особливості ринку праці України:
- Високий рівень неформальної зайнятості.
- Регіональна нерівність.
- Молоді ветерани.
- Міграційний виклик.
Що необхідно від держави для ефективності:
- Інтеграція послуг: розробка електронного “єдиного вікна”, де молодь може швидко отримати доступ до консультацій, навчання чи стажувань.
- Фінансування та стимулювання роботодавців: запровадження субсидій на заробітну плату, податкових пільг для компаній, які залучають молодь.
- Професійна освіта і навчання: зміцнення дуальної освіти, програм другого шансу і короткотермінових курсів для підвищення кваліфікації.
- Мотивація та інформаційна кампанія: робота з громадськими організаціями, школами та молодіжними лідерами для підвищення довіри до схеми.
- Моніторинг і гнучкість: постійний аналіз ринку праці, профілів NEET і відповідність пропозицій реальним потребам.
Чотири місяці у європейській практиці обрано як оптимальний термін із кількох причин, які враховують як психологічні, так і економічні аспекти інтеграції молоді у ринок праці чи систему освіти:
1. Зменшення ризику тривалої безробітності
- Дослідження показують, що чим довше молода людина залишається без роботи чи навчання, тим складніше їй повернутися до активного життя. Чотири місяці – це термін, протягом якого можна втримати мотивацію молодої людини та зберегти її навички актуальними.
2. Психологічний бар’єр
- Після тривалого періоду бездіяльності зростає ризик втрати впевненості у власних силах. Чотири місяці – це термін, за який людина ще не встигає втратити психологічну готовність до роботи чи навчання.
3. Економічна ефективність
- Короткий термін дозволяє уникнути додаткових витрат, пов’язаних із соціальними виплатами чи довгостроковими програмами підтримки. Чим швидше молода людина повертається до активності, тим менші витрати держави на її утримання.
4. Прийнятний термін для роботодавців і освітніх установ
- Протягом чотирьох місяців можна швидко організувати стажування, навчання чи знайти робоче місце без значного втручання у звичайний графік роботи компаній чи навчальних закладів.
5. Європейська практика
- Рішення про активну підтримку працевлаштування закріплене у Європейському стовпі соціальних прав (Принцип 4), що проголошує право молоді на отримання якісної пропозиції роботи, навчання чи стажування упродовж цього терміну. Успіх програми у країнах ЄС підтвердив, що чотири місяці є достатніми для досягнення результатів.
Чи можливо змінити термін?
Для деяких груп, особливо NEET з багатофакторними бар’єрами (наприклад, молоді з інвалідністю чи вразливих соціальних категорій), чотири місяці можуть бути недостатніми. У таких випадках програми адаптуються з урахуванням індивідуальних потреб, але загальний принцип чотирьох місяців залишається базовим.
В Україні Молодіжна Гарантія пілотуватиметься у 2026 році у Львівській та Волинській областях. Наповну силу МГ може запрацювати у 2027 році.
Наразі також працюють і програми, які допомагають ветеранам війни повернутися до мирного житт: