"Бури, крихітко, бури": як план Трампа на Гренландію може спричинити глобальну катастрофу

У 2025 році, напередодні й після інавгурації, президент США Дональд Трамп сфокусувався на бажанні приєднати до Штатів Гренландію. Аналогічні заяви лунали й щодо Канади та Панамського каналу. Трамп не виключає не лише економічні важелі, а й військові. Для анексії крижаного острова, що понад три століття належить Данії, обраний президент навіть пригрозив введенням високих мит, аби змусити Копенгаген погодитися.

Однак справа не лише в економічній безпеці, на якій наголошує Трамп. Спроба Трампа встановити контроль над Гренландією може стати "золотою жилою" для нафтових компаній, але й водночас запустити ланцюгову реакцію кліматичних змін, з якої планета вже не зможе вибратися.

24 Канал розібрався, що стоїть за претензіями Трампа на Гренландію та чим загрожує це екології та людству.

"Бури, крихітко, бури"

За оцінками Геологічної служби США, надра Гренландії приховують близько 31,4 мільярда барелів нафтового еквівалента та інші енергетичні ресурси, зокрема приблизно 148 трильйонів кубометрів природного газу.

Якби такі запаси було виявлено в Саудівській Аравії або Катарі, бізнес би святкував,
– наводить Politico слова старшого аналітика ринку нафти з компанії ICIS Аджая Пармара.

Навіть попри складнощі із потенційним будівництвом трубопроводів для видобутку та транспортування нафти у Гренландії, комерційні перспективи залишаються привабливими, наголошує експерт. Однак у 2021 році Гренландія запровадила мораторій на розробку нафти й газу. Це сталося після приходу до влади соціалістичної партії Inuit Ataqatigiit, яка виступає за незалежність острова. Її представники пообіцяли "серйозно поставитися до кліматичної кризи".

Айсберги біля узбережжя Гренландії / Фото AP

Дії Трампа, якщо їх буде реалізовано, можуть не лише підірвати міжнародні відносини, а й поставити під загрозу глобальні зусилля з боротьби зі зміною клімату.

Адже серед передвиборчих гасел Трампа – "Звільнення американської енергетики" та "Бури, крихітко, бури" (drill, baby, drill). Обраний президент також заявив про намір скасувати мораторій адміністрації Байдена на нові газові проєкти та неодноразово відмовлявся виконувати зобов’язання США щодо боротьби зі зміною клімату.

Екологи побоюються, що в разі анексії Гренландії Трамп може скасувати мораторій на буріння в регіоні. Це, на їхню думку, може спричинити катастрофічне зростання викидів, яке активісти називають "вуглецевою бомбою".

Можна впевнено сказати: жоден сценарій обмеження глобального потепління до 1,5 градуса неможливий без мораторіїв чи заборони на відкриття нових нафтових родовищ,
– каже Кіртана Чандрасекеран, активістка організації Friends of the Earth.

Вона попереджає, що розширення видобутку в Гренландії стане руйнівним сигналом для глобального лідерства у сфері клімату. Це може дати скептикам у Європі та інших країнах виправдання просто забути про проблему.

Утім, прихильники Трампа розглядають цей крок не лише як економічний, а і як стратегічний. У своєму інтерв’ю Fox News конгресмен Майк Волц, майбутній радник Трампа з нацбезпеки, заявив, що справа стосується не лише Гренландії:

Мовиться про Арктику. Росія намагається стати королем Арктики: у них понад 60 криголамів, деякі з них оснащені ядерними двигунами. У нас є лише два, і один із них нещодавно згорів.

Волц також згадав Китай, який активно будує криголами та намагається розширити свої позиції в Арктиці: "Це питання нафти, газу та національної безпеки".

Однак видобування ресурсів у Гренландії може стати не лише кліматичною, а й екологічною катастрофою, вважає Анне Толванен, професорка і директорка дослідницької програми Інституту природних ресурсів Фінляндії.

Поселення у Гренландії / Фото Gonzalo Azumendi, laif / Redux

"У північних регіонах вегетаційний період короткий і холодний, тому всі види фауни та флори перебувають на межі виживання", – наголошує вона.

Толванен попереджає, що відновлення природи після втручання важкої промисловості може зайняти десятиліття, а подекуди навіть століття.

Як наслідки кліматичної кризи стали вигідними для Трампа

Ще один цікавий фактор дій Трампа – це те, що танення арктичного льоду відкриває нові морські шляхи у високих широтах, роблячи їх дедалі привабливішими для судноплавства.

Роберт О'Браєн, колишній радник Дональда Трампа з питань національної безпеки, заявив, що Гренландія, де з 1941 року розташована військова база США, відіграє ключову роль у протидії Китаю та Росії, пише The Guardian.

Гренландія є надзвичайно важливою для Арктики, яка стане критичним полем битви у майбутньому. З потеплінням клімату Арктика може перетворитися на новий транспортний коридор, який зменшить залежність від Панамського каналу,
– зазначив О'Браєн.

Тим часом кліматичні зміни впливають і на Панамський канал. Засуха, що триває у країні з 2023 року, спричинила значне падіння рівня води в озері Гатун, яке забезпечує функціонування каналу. Через це судноплавство у каналі скоротилося майже на третину.

Повернення США до контролю над Панамським каналом, який було передано Панамі за договором 1999 року, могло б дати Вашингтону стратегічну перевагу в управлінні ресурсами, які стають дедалі більш обмеженими через кліматичну кризу.

Аліс Гілл, колишня радниця Барака Обами з питань клімату і нині експертка Ради з міжнародних відносин, зазначає, що кліматичні зміни призводять до стратегічної важливості певних регіонів, зокрема Арктики та Панамського каналу.

Гренландія втратила величезні обсяги льоду, що робить її привабливішою для видобутку рідкісноземельних елементів і нафти. Водночас Арктичний океан стає вільним від льоду на довший період, що збільшує судноплавний трафік,
– каже Гілл.

За її словами, у Панамі кліматичні зміни впливають на роботу каналу та змушують США шукати альтернативні маршрути або домагатися пріоритету над Китаєм щодо використання каналу.

"Іронічно, що президент, який колись називав зміну клімату міфом, тепер виявляє інтерес до регіонів, стратегічне значення яких зростає саме через кліматичні зміни", – додала Гілл.

Цікаво! США не єдині, хто намагається скористатися наслідками кліматичних змін. Китай просуває ідею "полярного шовкового шляху", що сполучить китайські порти з Європою через Північний морський шлях, який стає доступнішим через танення льоду в Арктиці.

Гренландія – відчинені дверцята холодильника

Гренландія також відіграє ключову роль у функціонуванні Атлантичної меридіональної циркуляції (AMOC) – океанічної течії, яка суттєво впливає на клімат Землі, включаючи активність ураганів та зимових штормів. Однак через танення льодів у Гренландії в океан потрапляє більше прісної води, що уповільнює цю течію, зазначає Марк Серрезе, директор американської установи в Колорадо, що займається вивченням снігу та криги. Його слова наводить AP.

Зупинка AMOC є однією із найбільш небезпечних кліматичних загроз, яка може призвести до тривалих заморозків у Європі та частинах Північної Америки. Цей сценарій був показаний у фільмі 2004 року "Післязавтра".

Якщо ця глобальна система течій значно уповільниться або повністю зруйнується, що вже траплялося в минулому, – звичні температури та опади кардинально зміняться. Сільське господарство буде зруйноване, екосистеми обваляться і нормальна погода стане історією,
– каже кліматологиня Дженніфер Френсіс із Woodwell Climate Research Center.

Острів уже відіграє роль у різкому похолоданні, яке охопило дві третини території США. У 2012 році погодні умови над Гренландією сприяли тому, що супершторм Сенді обрушився на Нью-Йорк і Нью-Джерсі, зазначає експертка із зимової погоди Джуда Коен з компанії Atmospheric and Environmental Research.

Завдяки своїм масивам криги Гренландія також впливає на рух течії, яка визначає шторми та погоду по всьому світу. Часто, особливо взимку, система високого тиску біля Гренландії блокує повітряні потоки, змушуючи арктичне повітря обрушуватися на Захід і Схід, зачіпаючи Північну Америку та Європу, зазначає Коен.

Гренландію можна уявити як відчинені дверцята холодильника, через які виходить холод. Цей регіон теплішає вчетверо швидше, ніж решта світу, стверджує кліматолог із Нью-Йоркського університету Девід Голланд. І хоча у надрах Гренландії приховані цінні рідкоземельні мінерали, необхідні для телеком-галузі, а також уран, мільярди барелів нерозвіданої нафти та величезні запаси природного газу, їхній видобуток може безповоротно порушити крихку екологічну ситуацію у світі. І саме політика Трампа може підвести світ під глобальну кліматичну катастрофу.